Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. Мати, батько дитини, які перебувають у шлюбі, зобов'язані забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

2. Мати, яка не перебуває у шлюбі, зобов'язана забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

3. Дитина може бути залишена батьками у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров'я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

4. Якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, забрати дитину мають право її баба, дід, інші родичі з дозволу органу опіки та піклування.



Комментарий:

Ні раніше чинний Кодекс про шлюб та сім'ю України, ні якісь підзаконні акти не встановлювали обов'язок батьків чи інших родичів забрати дитину з пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров'я, не встановлювався ні строк, ні відповідальність батьків за порушення цієї вимоги. Не передбачає таких категоричних вимог, часу і відповідальності за залишення дитини в пологовому будинку і до якого терміну і несвоєчасне забрання народженої дитини і Сімейний кодекс. Є вимога — негайне реєстрування дитини.

Щоправда, стаття 70 КпШС України в редакції від 28 січня 1991 року (ВВР УСРСР. — 1991. — № 9. — С. 89) передбачала однією із підстав позбавлення батьківських прав відмову без поважних причин взяти дитину з пологового будинку чи іншого дитячого лікувально-профілактичного або навчального закладу.

Як бачимо, санкція була передбачена, але обов'язок забрати дитину після її народження не був передбачений, в тому числі і строк, протягом якого дитину повинні забрати.

Якщо звернутися до статті 164 КпШС, яка передбачає строк реєстрації дитини після її народження — не пізніше трьох місяців, то слід вважати, що дитину повинні забрати з пологового будинку не пізніше трьох місяців від дня її народження.

Нині чинна стаття 143 СК також зобов'язує матір та батька забрати дитину з пологового будинку, але ж знову не вказується граничний строк, протягом якого дитину необхідно забрати, і відповідальність.

Знову ж таки, звернемося до статті 164 СК, яка передбачає підстави позбавлення батьківських прав, де однією із підстав є: «... не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування».

Отже, санкція за порушення статті 143 СК є, є і строк, до якого дитина не може бути усиновлена, і батьки за цей час можуть забрати дитину.

Але цим статтям суперечить стаття 144 СК, яка вимагає негайної реєстрації дитини, але не пізніше одного місяця з дня її народження. Отже, зі змісту цієї статті слід зробити висновок: дитину, хоча і не забирають батьки своєчасно, але зареєструвати її повинні в місячний термін.

Закон конкретно не вказує, хто має право забрати дитину з пологового будинку. Як випливає із Закону про рівність шлюбних батьків щодо дітей, то з пологового будинку, як правило, шлюбні батьки забирають дитину разом; якщо мати при пологах померла, то звичайно дитину забирає батько, якщо батько визнав дитину до народження — то знову ж, дитину забирають батьки. Якщо мати відмовилася від дитини, а батько — ні, то він забирає дитину на підставі шлюбного свідоцтва.

Якщо ж дитина народилася з фізичними чи психічними вадами і потребує особливої опіки, догляду, а мати (якщо вона дитину народила не у шлюбі) або батьки з поважних причин не завжди спроможні таку опіку, догляд надати, Закон дозволяє таку дитину не забирати з пологового будинку.

Доказом того, що дитина має такі вади, повинен бути лікарський висновок* Це необхідно для того, щоб під виглядом названих вад дитину не передали іншій матері.

Батьки можуть відмовитися і від повноцінної дитини з різних причин: хвороба батьків, відсутність житлової площі, коштів на утримання дитини, небажана дитина тощо. Частіше відмовляються від дітей матері, які народили дітей поза шлюбом неповнолітніми. У зв'язку з тим, що Законом не передбачена відповідальність таких батьків за відмову забрати дітей з пологового будинку, то, у принципі, причини, з яких відмовляються від дітей, можна і не встановлювати. Це право батьків — забирати чи відмовлятися від народженої дитини.

У тому випадку, якщо батьки або мати, яка народила позашлюбну дитину, відмовляються офіційно забирати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я, то таке право (забрати дитину) відповідно до частини четвертої статті 143 СК мають: баба, дід, інші родичі з дозволу органу опіки та піклування.

Для цього особи, які бажають забрати дитину з пологового будинку, повинні надати докази, що вони є дідом, бабою, іншим родичем. Бажаючими забрати дитину можуть бути дід, баба як з боку матері дитини, так і батька. Вирішувати питання, чи здатна особа, яка бажає забрати дитину, забезпечити їй умови для фізичного, духовного, морального розвитку, повинні на органи опіки та піклування. Стаття 143 СК не передбачає розгляд цього спору в судовому порядку. Але думається, що рішення органу опіки та піклування про передачу дитини, конкретній особі може бути оскаржене в судовому порядку на загальних підставах заінтересованою особою.


Получите консультацию юриста онлайн!