В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.



Комментарий:

Позбавлення батьківських прав не означає, що припиняються остаточно всі відносини між тим із батьків, кого позбавлено батьківських прав, і дитиною. Для дитини, ЯКИМИ 6 не були поганими батьки, вони зажди залишаються для неї батьками, почуття спо-рідненості залишається, і тільки тоді, коли дитина усиновлена, набула нових батьків, які стали для неї дійсно батьками, вона забуває своїх біологічних батьків.

Стаття 168 СК передбачає право побачення батька, матері з дитиною, щодо якої вони позбавлені батьківських прав за таких умов:

а) якщо дитина не всиновлена;

б) якщо таке побачення буде дозволено судом за заявою батьків або дитини;

г) побачення дозволяється тільки у присутності з іншою особою. Якщо дитина всиновлена, набула нову сім'ю, звичайно, не може йтися про побачення, дитина назавжди втрачена біологічними батьками. Тим паче всиновлення відбувається

таємно і його розголошення карається Законом.

У тому випадку, якщо навіть суд дозволить на побачення батькові з дитиною, а ди-тина буде проти цього побачення, то ніхто цю дитину не присилує йти на побачення,

наприклад, з батьком, який жорстоко до неї ставився.

Здійснення права на побачення з дитиною батьками, позбавленими батьківських прав, за раніше чинним КпШС (стаття 73) відбувалося з дозволу органів опіки та піклування, якщо такі побачення не позначалися шкідливо на дитині. Право на побачення з дитиною, як і будь-яке суб'єктивне право, захищається судом, а тому рішення опіки та піклування на побачення з дитиною могло бути оскаржене до суду заінтересованою особою. Порядок оскарження регулювався Цивільним процесуальним кодексом України.

У нині чинному Сімейному кодексі (стаття 168) це право віднесено до компетенції суду, маючи на увазі, що така заміна забезпечить можливість повно і всебічно перевірити в судовому засіданні доведеність права на побачення одним з батьків, що таке побачення не завдасть шкоди життю, здоров'ю та моральному вихованню дитині.

Місія органів опіки та піклування відповідно до статті 19 СК зводиться до подання суду письмового висновку, а в судовому засіданні підтримати цей висновок.

Якщо рішення органу опіки та піклування про побачення батьків з дитиною мало рекомендаційний характер і примусово не могло бути виконано, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, не бажав виконувати це рішення, то рішення суду відповідно до статті 14 ЦПК України є обов'язковим вольовим державним документом для всіх громадян та організацій і повинен виконуватися. Рішення суду може бути виконано примусово державним виконавцем на підставі Закону України «Про виконавче про-вадження» (№ 606-ХУІ).

Побачення надається батькам з дитиною у присутності іншої особи. Такою особою може бути батько, мати, з якими проживає дитина та які не позбавлені батьківських прав, особи, в яких діти перебувають на вихованні, представники дитячих закладів або орган опіки та піклування.

Виникає запитання: в якому порядку суд повинен розглядати заяву на дачу згоди на побачення?

Відповіді на це запитання стаття 168 СК не дає.

Слід виходити з того, що всі спори щодо дітей розглядаються в позовному прова-дженні, то і заява матері, батька на побачення з дитиною повинна розглядатися в позо-вному провадженні. Сторонами у справі як позивачем виступатиме той, хто звернувся з позовною заявою, а відповідачем — той, у кого дитина перебуває на вихованні. Це можуть бути фізичні та юридичні особи. Третьою особою у справі обов'язково має виступати орган опіки та піклування.

Особливістю цього процесу є те, що відповідач, який заперечує позов, повинен надати суду незаперечливі докази, що побачення дитини з батьком, матір'ю завдасть дитині психічні та моральні травми, шкоду життю тощо.

У резолютивній частині свого рішення суд повинен чітко визначити, кому він надає згоду на побачення, з ким, у який день, місяць, час, як довго та у присутності кого (назвати прізвище, ім'я, по батькові, посаду).