1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини,

батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

2. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж ЗО від-

сотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків,

передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Раніше діючий КпШС мав на увазі, що батьки повинні ділитися своїм заробітком (доходом) з дитиною і виділяти частину його на їх утримання, навіть і в тих випадках, коли кошти самих батьків обмежені і сплата аліментів призведе до неповного задовільнення їх особистих потреб.

У нині діючому Сімейному кодексі України чітко визначено, які мають братися до уваги обставини при визначенні розміру аліментів, які стягуються з батька, матері, а саме:

а) стан здоров'я та матеріальне становище дитини. Згідно зі статтею 32 ЦК України неповнолітня дитина може працювати офіційно з шістнадцяти років, бути підприємцем, мати рахунок у банку тощо, а це означає, що неповнолітня дитина сама може себе утримувати і в той же час, якщо дитина не працює, часто хворіє або малолітня дитина, то вони звичайно потребують батьківської матеріальної допомоги, утримання, Повнолітні дочка і син, якщо вони непрацездатні, за станом свого здоров'я не можуть мати самостійний заробіток, також потребують матеріальну допомогу (аліменти) з боку батьків;

б) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів. Ця обставина ви-

кликана тим, що особа, яка повинна платити аліменти, сама потребує сторонньої

допомоги як матеріальної, так і фізичної, будучи інвалідом, немічним і змушеним

більшу частину пенсії витрачати на своє утримання, піклування з боку інших осіб

і стягнення аліментів з них у максимальному розмірі в окремих випадках може при-

звести до тяжких матеріальних утруднень. Але слід мати на увазі, що в нинішніх

умовах і інваліди, і хворі батьки можуть бути бізнесменами, банкірами і матеріальне

їх становище таке, що вони ^можуть обслуговувати себе і в повному обсязі сплачувати

аліменти. Тому суд у кожному конкретному випадку повинен перевіряти заперечення

платника аліментів з цього приводу;

в) наявність у платника аліментів на інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Ця обставина має на увазі неповнолітніх дітей, які є від першого, другого шлюбів, та які потребують утримання, тобто стягнення аліментів. До непрацездатних чоловіка, дружини відносяться особи, які є інвалідами, пенсіонерами

і які потребують матеріальної допомоги, а також вагітна дружина і після народження

дитини до трьох років, яка має право на утримання з боку чоловіка (ст. 84 СК).

Батьки також мають право на утримання з боку платника аліментів, якщо вони є інвалідами, немічними, пенсіонерами, і ті, які потребують матеріальної допомоги і піклування.

Дочка, син — це ті особи, які досягли повноліття, але за станом свого здоров'я е інвалідами, непрацездатними і потребуючими допомоги. Але не всі інваліди є непра-цездатними і потребуючими допомоги. Наприклад, незряча дитина визначається інвалідом, але вона може працювати, мати свою сім'ю і утримувати її. Звичайно, у цьому випадку вони не є особами, потребуючими допомоги з боку батьків.

Інші обставини — це ті обставини, які суд визначає, що вони мають істотне значення для платника аліментів. Наприклад, платник аліментів за рішенням суду відшкодовує шкоду іншій особі в розмірі 50 % своєї заробітної плати; дитина, прийнята в сім'ю дружини як рівноправний член сім'ї і достатньо забезпечена; батько, мати знаходяться в місцях позбавлення волі тощо.

Законом передбачено мінімальний розмір аліментів і не передбачено максимальний. Законодавець не встановив різниці по розміру сплати аліментів між особами, які про-живають в Україні і які виїхали за кордон і там проживають.

Мінімальний розмір аліментів не може бути меншим за ЗО % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.