1. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри,

вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні.

За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

2. Якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та сестра мають право знати

про нове місце її проживання.

Стаття 210 СК містить застережливу форму усиновлення, приховані моральну і етич-ну причини щодо розривання сімейних зв'язків, розлучення рідних людей, які взагалі полишені батьківського піклування. Тому стаття забороняє, як правило, роз'єднувати брата, сестру при усиновленні.

І, як виняток, закон дозволяє при усиновленні розлучати братів і сестер за наявності обставин, які мають істотне значення в першу чергу для дітей.

Таке усиновлення може мати місце за згодою органу опіки та піклування, а також, якщо діти досягли того віку, коли вони зможуть висловити своє бажання. У раніше діючому КпШС (ст. 104) цей вік визначався десятьма роками. У статті 210 СК цей вік не визначено.

Відповідно до ст. 12 Конвенції про права дитини: «Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю».

Якщо слідувати цьому міжнародного закону, а Україна його ратифікувала, то згоду на розлучення можна одержати і від дитини семи років, і від повнолітньої особи.

При розлученні брата, сестри необхідні особливі обставини, які визначає спершу орган опіки та піклування, який дає дозвіл на таке розлучення, а потім суд, який приймає рішення про усиновлення дитини, можуть бути різними, але життєво необхідними, які неможливо не врахувати і вони мають істотне значення для цих дітей. Наприклад, залишатися без батьківського піклування тільки через те, що вони не бажають розлучатися, це не єдиний вихід із такого становища. Дійсно, як закон, усиновлювачі бажають усиновлювати одну дитину і дуже рідко обох. Звичайно, дуже прикро буде, наприклад, розлучення дітей-двійні.

У тому випадку, коли діти дають згоду на усиновлення, вони уже в такому віці, коли усвідомлюють цю необхідність (розлучення), воно не є для них таємним, а отже, вони будуть мати можливість зустрічатися, підтримувати родинний зв'язок. Усиновлення брата, сестри різними усиновлювачами не перериває родинних, кровних зв'язків братів і сестер, хоча у кожного із них будуть записані в свідоцтві про народження різні батьки. Неповнолітні діти та повнолітні брат, сестра, якщо усиновлення було нетаємним (а воно було нетаємним згідно з їх віком), то вони повинні знати місце проживання кожного і ця їх вимога повинна бути задоволена.