В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину,

переважне право на її усиновлення має громадянин України:

1) у сім'ї якого виховується дитина;

2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;

3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

4) який є родичем дитини.

2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.



Комментарий:

Якщо в суді виникне спір між кількома претендентами на усиновлення, суд при вирішенні спору повинен керування правилами ст. 213 СК і не має права змінювати черговість усиновлення, які б не були мотиви переваги, «наприклад, других перед першими претендентами, названими в законі.

Відповідно до п. Б ст. 21 Конвенції про права дитини, держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку, вони визначають, що всиновлення в іншій країні може розглядатися як альтернативний спосіб догляду за дитиною, якщо дитина не може бути передана на виховання або в сім'ю, яка могла б забезпечити її виховання або всиновлення, і якщо забезпечення якогось придатного догляду в країні походження є неможливим.

Отже, переважне право на усиновлення дітей, громадян України мають громадяни України і у тому випадку, коли бажаючих українців на усиновлення українських дітей не виявиться, право на їх усиновлення надається іноземцям із застосуванням законо-давства України, гарантій і норм, які застосовуються щодо усиновлення в нашій країні.

Якщо усиновлюється дитина українськими громадянами, то серед інших бажаючих на одну і ту саму дитину право одержують особи, в сім'ї яких виховується дитина. Таке вирішення питання викликано «якнайкращими інтересами дитини». Наприклад, дитина, яка залишилася без батьків (загинули в автокатастрофі) у віці 2 — 3 роки і була забрана в сім'ю тітки, тривалий час проживала у неї, виховувалася разом з іншими дітьми і для неї не існувало біологічних батьків, і забрати цю дитину з цієї сім'ї, передати в іншу, може, більш заможну, було б трагедією для дитини. В цьому випадку суди повинні проявляти виваженість і суддівську мудрість.

Друге переважне право на усиновлення мають чоловік матері, дружина батька дитини, тобто вітчим і мачуха. Ця ситуація має місце, коли в сім'ї залишається одна мати або один батько. Мати реєструє шлюб з чоловіком, який стає для її дитини вітчимом, включається в сім'ю і займається вихованням і утриманням дитини дружини і згодом стає необхідним для дитини, а в деяких випадках, якщо дитина була малолітньою, вона називає вітчима татом. Така сама ситуація відбувається, коли батько дитини, залишившись один, реєструє з жінкою шлюб і вона на правах мачухи виховує дитину, опікує її і стає рідною людиною, особливо для дівчинки.

Звичайно, у цьому випадку вітчим і мачуха мають перевагу на усиновлення перед тими особами, які усиновлюють декількох дітей, є батьками і сестрами, родичами ДИТИНИ тощо.

Третіми претендентами на переважне право на усиновлення є особи, які усиновлюють декількох дітей, які є братами і сестрами, і четвертими — родичі.

Частиною 2 статті 213 СК передбачені як особи, які мають переваги перед іншими на усиновлення, — це подружжя, яке може усиновлювати дитину і за наявності своїх

біологічних дітей.