У ході судового розгляду досить часто виникає необхідність доповнити позовні вимоги новим вимогою. З такою необхідністю зіткнувся і учасник форуму JuristOFF, якому було потрібно не тільки відмінити рішення зборів уповноважених ЖБК «XXX» та Протокол цього зібрання в повному обсязі, але і визнати недійсним Статут ЖБК «XXX». Але при цьому у нього виникли труднощі з визначенням того, чим є такі зміни: зміною предмета позову, збільшенням позовних вимог, зміною підстав позову або ще чимось? Але ж від цього залежить порядок його дій.
Позиція 1. Такі дії є зміною загального предмета позову, оскільки:
- Як випливає з Ліговському науково-практичного коментарю до ст. 31 ЦПК, предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, яке проявляється в матеріально-правової зацікавленості - отримати певне матеріальне благо;
- Хоча пред'явлення додаткового позову, як і уточнення позову, ЦПК прямо не передбачає, але такі процесуальні документи давно отримали право на життя в судовій практиці і саме тому, що є продуктом тлумачення права позивача на зміну предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог (ст. 31 ЦПК);
- Зміна предмета позову може полягати в зміні способу захисту права, яке може мати 2 форми: кількісну і якісну;
- Якісна зміна предмета позову - це заміна одного способу захисту іншим (наприклад, позову про розірвання шлюбу позовом про визнання шлюбу недійсним). Кількісне зміна предмета позову - це його уточнення шляхом збільшення (зменшення) способів захисту права чи збільшення (зменшення) розміру позовних вимог (матеріального об'єкта позовних вимоги) у межах одного і того ж способу захисту;
- Збільшення (зменшення) розміру позовних вимог відноситься до виду кількісного уточнення (зміни) предмету позову.
Позиція 2. У даному випадку заявляються нові позовні вимоги, чого позивач робити не може, оскільки:
- Немає норми, яка б дозволяла позивачу дозаявляти нові вимоги (не плутати із зміною раніше заявлених вимог - вони залишаються тими ж);
- Підстави і предмет позову - це атрибути конкретного позовної вимоги. У свою чергу, позовну заяву може об'єднувати кілька позовних вимог, тому ці категорії потрібно розглядати окремо;
- Наприклад, позовна заява про визнання договору недійсним та повернення виконаного містить дві вимоги, у кожного з яких свої підстави і свій предмет;
- Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі ІЗ) захоче скористатися іншим способом захисту;
- В розглянутому ж випадку жоден з предметів позовних вимог, заявлених позивачем, не змінюється - вони залишаються колишніми;
- Немає ніякого «загального предмета позову», є позовна заява з об'єднанням кількох вимог (ч. 2 ст. 118 ЦПК) і є предмет позову по кожному з цих вимог;
- З приводу «сформованої практики», то не потрібно обманюватися. Давайте називати речі своїми іменами: безграмотні судді приймають незаконні рішення.
Думка юриста: Доповнення позовних вимог новою вимогою по суті своїй є новим позовом, як це зазначено в Позиції 2. Адже як випливає з того ж науково-практичного коментарю до ст. 31 ЦПК, позов у ??цивільному процесі - це письмово оформлена і адресоване суду письмову вимогу, що складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження у справі) та вимоги матеріального характеру (захистити невизнана, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Тобто вони співвідносяться між собою як поняття і його зміст. Обсягом поняття (позову) при цьому буде розмір позовних вимог.
Отже, нова вимога - це нове поняття (новий позов) з новим змістом (новим предметом) і новим об'ємом (розміром позовних вимог). А значить, заявляти його слід не в порядку зміни предмета позову (це можливо при заміні однієї вимоги іншим), а шляхом подачі нового позову з клопотанням про об'єднання позовних вимог в одному провадженні (ст. 126 ЦПК).
Такого варіанту розвитку подій, до речі, дотримується ВГСУ, який у п. 3 листа від 02.06.2006 № 01-8/1228 дійшов висновку, що збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги пов'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то вони можуть бути пред'явлені з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК. Остання норма якраз і регулює питання об'єднання позовних вимог.
Зважаючи на відсутність узагальнюючої позиції судів цивільної юрисдикції з цього питання і схожості регулювання цих питань у ГПК і ЦПК, зазначену позицію ВГСУ цілком можна застосовувати в цивільному процесі.
ВИСНОВОК:
Доповнення позовних вимог новим вимогою є пред'явленням нового позову, а тому має подаватися як окреме позовну заяву з клопотанням про об'єднання позовних вимог в одному провадженні.