Нова адміністрація обіцяла швидкі й ефективні реформи, і однією з основоположних реформ неодноразово називалося реформування податкової системи України та податкового законодавства, зокрема, шляхом прийняття Податкового кодексу (робота над яким, нагадаємо, йде практично з підстави незалежної держави України). Податковий кодекс є настільки важливим документом, що прорахунки і помилки, допущені при його розробці, можуть поставити крапку на всіх наступних реформах. 17 червня 2010 Податковий кодекс був прийнятий Верховною Радою України за основу у першому читанні.
Глава уряду Микола Азаров вважає, що Податковий кодекс у представленій редакції орієнтований на бізнес і, за рахунок зменшення ставок податків і їхньої кількості, приверне в Україну інвесторів, які забезпечать будівництво нових виробництв, відкриття заводів, фабрик, поява нових робочих місць. Однак юристи, бухгалтери, аудитори, економісти, аналітики, опозиційно-налаштовані політичні сили піддали ряд положень проекту Податкового кодексу різкій критиці, і в результаті Президент України В. Янукович та його адміністрація таки визнали, що Податковий кодекс вимагає доопрацювання з урахуванням усіх висловлених зауважень. Так, зокрема, заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова сказала, що «Податковий кодекс має бути Податковим кодексом для людей і для розвитку бізнесу. Зараз він виглядає як Податковий кодекс для податкової служби, пропонуючи багато інструментів щодо посилення податкового і адміністративного тиску на бізнес ».
Так для кого ж, все-таки, Податковий кодекс: для податківця або для платника податків? Чи зможе розвиватися український бізнес при новому податковому законодавстві, чи захочуть іноземні інвестори вкладати свої гроші в Україну? Не створить Чи новий Податковий кодекс з України поліцейської держави, чи не спричинить він обмеження низки конституційних прав і свобод громадян?
Природно, позитивною тенденцією є те, що Податковий кодекс буде документом, який визначить вичерпний перелік податків та зборів, а також порядок їх адміністрування. Однак необхідно розглянути, яким саме чином проводиться адміністрування податків, який їхній перелік, наскільки норми Податкового кодексу кореспондуються з нормами чинного законодавства України і відповідають інтересам українського бізнесу.
Зокрема, слід звернути увагу на положення статей проекту Податкового кодексу, в яких передбачено, що позапланова виїзна документальна перевірка може здійснюватися при зміні діяльності платника податків, здійснення якої потребує відповідного патенту або ліцензії, а також при отриманні інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання і транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та цільового використання спирту (як виробниками / постачальниками, так і покупцями подібної продукції). Крім того, необхідно сказати, що положення Податкового кодексу практично нівелюють інститут банківської таємниці, значно розширюючи перелік державних органів, які мають до неї доступ.
Також досить спірною є позиція, зазначена в нормах Кодексу, про те, що всі підприємці при готівкових розрахунках повинні будуть використовувати касові апарати, що, безсумнівно, спричинить посилення податкового контролю.
Нівелювання інституту банківської таємниці та надання податкової права списувати кошти з банківських рахунків платників податків (без відповідних судових рішень) - два спірних «досягнення» Податкового кодексу
Абсолютно неправомірними, на наш погляд, є положення Кодексу, що дозволяють податковим органам здійснювати списання коштів з рахунків платників податків без відповідних судових рішень. Таким чином, зводиться нанівець закріплена в Конституції презумпція невинності. Для порівняння: на сьогоднішній день списання грошових коштів з рахунків платників податків податковими органами може бути здійснено тільки після того, як судове рішення, яким визнано платника податків не сплатив певну суму податків і зборів, вступить в законну силу.
Однак Податковий кодекс України дозволить податковим органам нараховувати абсолютно будь-які суми податків, зборів, штрафів та пені, які платник податків, у свою чергу, змушений буде автоматично погашати, і тільки після погашення даних сум - звертатися до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів. З урахуванням українських реалій існує небезпека того, що повертати неправомірно нараховані штрафні санкції та податкові платежі платникам податків доведеться досить довго, може бути кілька років. Крім того, викликають обурення норми Податкового кодексу, які скасовують таку міру забезпечення позову, як зупинення дії рішень податкових органів на час судового розгляду.
На час судового розгляду справи позивач-платник податків не зможе вдатися до такої дієвої мірою забезпечення позову, як «призупинення дії рішень податкових органів»
Дана норма дозволить податковим органам протягом усього судового процесу стягувати з платника податків штрафні санкції за невиконання рішень фіскальних органів.
Крім того, при здійсненні податкових перевірок податковим органам, відповідно до положень Податкового кодексу, дозволено проводити опитування співробітників підприємств про їх реальні прибутки та діяльності підприємства, що не може не позначитися на нормальному режимі роботи самих підприємств.
Серед прав податкових органів - щодо здійснення виїзних перевірок діяльності платників податків - також необхідно згадати і про право здійснення виїзних перевірок у приватних помешканнях громадян, при реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності за адресою проживання засновника, що значно обмежує ряд конституційних прав громадян. А перешкоджання податковим органам у проведенні перевірок або надання не всіх документів, запитуваних податківцями для здійснення перевірки, може призвести до зупинення роботи підприємства за рішенням податкових органів, наприклад, у вигляді заборон на здійснення видаткових операцій на рахунках підприємства (за винятком оплати податків і виплати заробітної плати).
При здійсненні перевірок податковому інспектору надається право на здійснення додаткової податкової перевірки самостійно, навіть без погодження своїх дій з керівництвом. Зокрема, надається право виїмки документів за власною ініціативою. Таке розширення прав податкових інспекторів, безсумнівно, спричинить значне збільшення корумпованості в рядах податкових органів і забезпечить можливість додаткового впливу на неугодних підприємців.
В цілому, права на проведення позапланових перевірок без попереднього повідомлення платників податків значно розширені, наприклад, несвоєчасне подання платником податків податкової декларації дає право на здійснення позапланової податкової перевірки.
Встановлено широкий перелік підстав для проведення позапланових перевірок без попереднього повідомлення платника податків
Крім того, в Податковому кодексі міститься вказівка, що крім звичайних форм контролю, податкові органи можуть застосовувати і "непрямі" методи визначення прибутків, які не регламентовані (очевидно, йдеться про контроль за витратами громадян).
Що стосується інтересів платників податків, то при аналізі положень Податкового кодексу виникає ряд питань і зауважень як до порядку визначення ставок оподаткування, так і до об'єктів оподаткування.
Так, згідно з проектом Кодексу, права платника податків, серед іншого, обмежуються ще й у частині визначення та підтвердження перед податковою звичайної ціни договору. Платник повинен самостійно доводити відповідність ціни договору звичайній. Необгрунтованими також є норми про сплату зобов'язань, нарахованих за непрямими методами, без рішення суду та істотне збільшення амортизаційних груп основних засобів та нематеріальних активів.
Також негативним аспектом Податкового кодексу є значне обмеження спрощеної системи оподаткування. Окремі категорії самозайнятих осіб, зокрема, юристи, бухгалтери, аудитори, консультанти різного профілю втрачають право на використання даного режиму. Значно обмежено перелік видів діяльності, на який поширюється спрощений режим оподаткування. Вилучені із системи спрощеного оподаткування: оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі, оптова і роздрібна торгівля через Інтернет, діяльність у сфері розваг, виробництво, експорт, імпорт та продаж підакцизних товарів, видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння і т. п. Крім того, для переходу на спрощену систему оподаткування запроваджується «випробувальний» термін для нових суб'єктів підприємницької діяльності, для переходу на спрощену систему оподаткування фізичним особам - підприємцям необхідно пропрацювати на загальній системі оподаткування протягом року з доходом не більше 500 тисяч гривень і кількістю найманих працівників не більше 10.
Крім того, ряд змін, впроваджуваних Податковим кодексом, значно обмежує діяльність страхових компаній і банківського сектора. Так, зокрема, небезпечним для банків є впровадження податку на депозит, що може спричинити значний відтік грошових коштів громадян з рахунків у банківських установах. А висновок ринку страхових послуг з режиму пільгового оподаткування може спричинити значне збільшення вартості послуг страхування, що може завдати значної шкоди ряду напрямків в страхуванні. Збільшення розміру транспортного податку, введення податку на нерухомість і податку на розкіш може призвести до збільшення кількості тіньових підприємств та обмеженню зростання таких секторів бізнесу, як автомобільні перевезення та ріелторські послуги.
Таким чином, прийняття нового Податкового кодексу в існуючій редакції може призвести до значного збільшення повноважень фіскальних органів і ускладнення життя підприємців з критичним збільшенням частки тіньового бізнесу, а також відтоку інвесторів, замість припливу нових. Україна може скотитися по рівню своєї інвестиційної привабливості років на двадцять тому, а доцільність проведення декларованих чинною владою реформ зведеться на «ні». Тому залишається сподіватися на те, що чинна влада прислухається до думки громадськості й експертів, відхиливши даний проект Податкового кодексу і, шляхом обговорення з експертами, виробить такий текст Кодексу, який би забезпечив розвиток бізнесу в Україні та збільшення інвестиційної привабливості держави.