Реалізуючи принцип демократизму у трудовому праві, законодавець закріпив у п. 1 ст. 36 КЗпП України така підстава растор-вання трудового договору, як угоду сторін. Це підстава характеризує договірний характер трудових відносин, які встановлюються за згодою сторін і угодою сторін можуть в будь-який час припинятися. На практиці дана підстава застосовується головним чином в тих випадках, коли сторони достроково припиняють строковий трудовий договір. Законодавство не вказує будь-яких причин, що обмежують можливість такої угоди, і при припиненні договору, укладеного на невизначений термін. Припинення трудового договору по даній підставі правомірно при дотриманні таких умов: 1) сторони не мають претензій один до одного; 2) сторони не зобов'язані виконувати будь-які додаткові дії, 3) досягнуто домовленості про дату і підставу припинення відносин.
Відмінність даного підстави припинення трудового договору від звільнення за власним бажанням полягає у вольовому моменті, тобто при розірванні трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України потрібно волевиявлення обох сторін трудового договору, а при розірванні договору за власним бажанням досить волевиявлення одного працівника. Тому й анулювання цієї домовленості може мати місце лише при взаємній згоді власника або уповноваженого ним органу і працівника.