Робочим часом за трудовим законодавством вважається час, протягом якого працівник, відповідно до законодавства, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку, зобов'язаний виконати свої
трудові обов'язки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи. Це означає, що в робочий час включається час простоїв не з вини працівників, короткочасні перерви для обігріву та відпочинку та інші періоди, коли працівник не працював, але за ним зберігалися місце роботи і зарплата повністю або частково.