Ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормального робочого часу. Ці переробки робочого часу не є понаднормової роботою і додатковій оплаті не підлягають.
Міра праці в такому випадку визначається не тільки продовж-тельностью робочого часу, а й колом обов'язків і обсягом виконуваних робіт.
На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу та правила внутрішнього трудового розпорядку. Ненормований робочий день не означає, що власник або уповноважений ним орган має право систематично залучати працівників, які працюють з таким режимом, до роботи до понад встановлену тривалість робочого часу. У законодавстві не встановлено тривалість переробок, які допускаються для виконання трудових обов'язків, не обмежена і кількість випадків таких переробок понад нормального робочого дня. Все залежить від характеру та обсягу виконуваної роботи. Разом з тим, як зазначено в «Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем додаткової відпустки за особливий характер праці», затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 7 від 10 жовтня 1997 із змінами від 5 лютого 1998 р.2 , такі переробки не можуть носити систематичний характер. Якщо працівнику з ненормованим робочим днем, який має відповідну кваліфікацію, досвід, знання, доводиться систематично переробляти понад нормального робочого дня, то потрібно ставити питання або про введення додаткових одиниць штатного розкладу, або переглянути, скоротити коло трудових обов'язків і впорядкувати режим роботи.