Працівники зобов'язані виконувати свої трудові обов'язки протягом нормативів робочого часу. Норматив робочого часу представляє собою встановлену законом або на його основі норму постійної тривалості робочого часу, що підлягає безпосередньому дотриманню протягом певного календарного періода.1 Такими нормативами робочого часу є: робочий день, робочий тиждень, робоча зміна, робочий місяць, робочий рік.
Робочий день - це встановлена законом тривалість праці працівників протягом доби, що лежить в основі правового ре-гулювання робочого часу. В Україні встановлено робочий день тривалістю не більше 7 годин, а в деяких галузях - 6 годин.
Робочий тиждень як норма робочого часу означає продовж-ність праці працівників протягом календарного тижня.
Робоча зміна - це тривалість праці працівників протягом доби, передбачена в порядку локального регулювання графіками роботи відповідно з нормою робочого часу облікового періоду. Тривалість зміни може не збігатися з тривалістю робочого дня. Найчастіше тривалість зміни триває 8, 12 годин, але в середньому за обліковий період тривалість змінної роботи повинна відповідати, наприклад, місячній нормі робочого часу.
Незначні переробки або недоробки за графіками змінності в одному обліковому періоді можуть компенсуватися недо-розробками або переробками в іншому обліковому періоді. З урахуванням специфіки виробничих завдань робота може бути організована в 2, 3 і 4 зміни. Графіки змінності повинні бути своєчасно доведені до відома кожного працівника.
Відповідно до ст. 58 КЗпП при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно, в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.
Ст. 59 КЗпП передбачає, що тривалість перерви в роботі між змінами має бути не менше подвійної продов-жительность часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).
Призначення працівника на роботу протягом двох змін забороняється.