Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза основним місцем роботи. Не вважається відрядженням роз'їзний характер роботи (наприклад, провідник пасажирського вагона, льотчик та ін.)
Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями.
Направлення у відрядження оформляється наказом керівника. Строк відрядження встановлюється керівником або його заступником і не може перевищувати 30 календарних днів, а за кордон - 60 календарних днів.
Строк відрядження працівників, які направляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати терміну будівництва об'єктів.
Заробітна плата пересилається поштою відрядженому ра-ботнику на його прохання за рахунок підприємства, яке його откоман-складованої.
За кожний день (включаючи день від'їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, включаючи вихідні, святкові та неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1999 р. № 663 із змінами та доповненнями від 30 травня 2000 (Праця і зарплата. - 2000. - № 23).
Якщо в рахунок на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відрядження в межах України виплачується - 18 гривень, а для відряджень за кордон - 280 гривень.
У разі, якщо в рахунок вартості проживання у готелях включаються витрати на:
одноразове харчування, для відряджень у межах України - 14 гривень 40 коп., за кордон - 234 гривні;
дворазове харчування, для відряджень у межах України - 10 гривень 80 коп., за кордон - 154 гривні;
триразове харчування, для відряджень у межах України - 7 гривень 20 коп., за кордон - 98 гривень.
День вибуття у відрядження і день повернення до місця постійної роботи вважається як за 2 дні.
Детально питання, пов'язані з відрядженнями, врегульовані «Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 в редакції від 10 червня 1999 р. («Праця і зарплата», липень 1999, № 14), та постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» («Праця і зарплата», травень 1999, № 9) з доповненнями та змінами , внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2000 р. № 663.
За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середній заробіток.
Правове регулювання службових відряджень державних службовців, посадових осіб органів виконавчої влади, а також працівників підприємств, організацій, установ, що фінансуються з державного бюджету, додатково регламентується Указом Президента України від 28.08.1993 р. № 357 «Про службові відрядження за кордон посадових осіб органів виконавчої влади », Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.1996 р. № 682« Про впорядкування службових відряджень керівників органів державної влади », Постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.1995 р. № 963« Про забезпечення раціонального використання державних валютних коштів », Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1795 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо умов матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон для навчання, стажування, для підвищення кваліфікації» та іншими законодавчими актами України.