В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Трудове законодавство спрямоване на охорону права працівників на отримання належної їм заробітної плати. Конвенція МОП № 95 «Про охорону заробітної плати» наказує, що відрахування із заробітної плати дозволяються тільки при дотриманні умов та в розмірах, визначених законодавством або встановлюються колективними договорами. Згідно ст. 127 КЗпП України утримання із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Утримання із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати: для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення в іншу місцевість; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про утримання не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року , в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки. Утримання за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 5 статті 40 КЗпП України, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію ; 3) при відшкодуванні шкоди, заподіяної з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136 КЗпП України).

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. Так, наприклад, можна утримувати із заробітної плати до 50% при відшкодуванні збитків, заподіяних третім особам розкраданням державного або громадського майна, або майна, що належить громадянам на праві приватної власності; при відшкодуванні шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у разі втрати годувальника. При утриманні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено не менше п'ятдесяти відсотків заробітку. Ці обмеження не поширюються на утримання із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. Згідно ст. 129 КЗпП України не допускаються утримання з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які відповідно до законодавства не звертається стягнення.