В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

У трудовому законодавстві встановлено два види дисциплінарної відповідальності: загальна і спеціальна. Загальна дисциплінарна відповідальність передбачається Кодексом законів про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку для всіх працівників, крім тих, на кого поширюється спеціальна дисциплінарна відповідальність. Спеціальна дисциплінарна відповідальність встановлюється для окремих категорій працівників у законодавстві або відомчими актами (статутами та положеннями про дисципліну). До таких актів слід, в першу чергу, віднести закони України: «Про державну службу» від 16.12.1993 р., «Про статус суддів» від 15.12.1992 р., «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р., «Про адвокатуру »від 19.12.1992 р.,« Про Антимонопольний комітет України »від 26.11.1993 р., Дисциплінарний статут Прокуратури України (затверджений Постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 р.), Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту (затверджено по-становленням Кабміну України від 26.01.1993 р.), Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств (затверджено постановою Кабміну України від 13.03.2002 р.), Статут про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р.), Дисциплінарний статут митної служби України (затверджений Законом України від 6.09.2005 р.).

Спеціальна дисциплінарна відповідальність відрізняється від загальної:

- По колу осіб (діє в певних галузях чи відомствах і поширюється тільки на певних працівників);

- По заходам стягнення і впливу (крім догани та звільнення, передбачених у ст. 147 КЗпП, у статутах і положеннях про дисципліну передбачені зауваження, попередження, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, зниження кваліфікаційного класу, пониження в класному чині, пониження в посади, затримка на певний термін в присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду тощо);

- По порядку застосування стягнення (наприклад, застосування дисциплінарного стягнення до суддів здійснюється в порядку дисциплінарного провадження на підставі ст. Ст. 96-100 Закону «Про судоустрій України» від 07.02.2002 р. (у редакції, чинній з 01.01.2005 р. );

- По порядку оскарження накладеного дисциплінарного стягнення (так, наказ прокурора про накладення дисциплінарного стягнення на прокурорсько-слідчого працівника

ка відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту прокуратури України може бути оскаржений Генеральному прокурору, який приймає рішення по скарзі в десятиденний термін (ст. 15) і має право скасувати дисциплінарне стягнення, посилити або пом'якшити його (ст. 16 Статуту).