НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 325 Податкового кодексу України

Коментована стаття визначає один із обов'язкових елементів встановлення податку (збору) - ставки збору за спеціальне використання води. Такі ставки встановлюються у твердих грошових сумах, диференційовано для окремих категорій вод (поверхневих, підземних), у тому числі при використанні води для потреб гідроенергетики, водного транспорту, рибництва, а також у інших сферах господарської діяльності (наприклад, за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, тощо).

Ставки збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод (підпункти 325.1 - 325.2) встановлюються у твердих грошових сумах за кожні 100 куб. метрів використаної води. Для поверхневих вод такі ставки встановлюються у залежності від басейнів річок, включаючи їх притоки всіх порядків, та інших водних об'єктів. Для підземних вод - у залежності від регіону, області чи району, а також окремо для міст Києва та Севастополя. Розміри ставок залежать від якості води на водних об'єктах, достатності запасів водних ресурсів у тому чи іншому регіоні, кількості водокористувачів тощо.

Ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики встановлюється за кожні 10000 куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій (пункт 325.3).

Критеріями встановлення ставок за спеціальне використання води для потреб водного транспорту є тоннаж за добу експлуатації вантажного самохідного (несамохідного) флоту, а також одне місце за добу експлуатації - для пасажирського флоту. Ставкою збору при цьому є фіксована грошова сума за 1 тоннаж-добу (за 1 місце-добу) експлуатації відповідних суден. За спеціальне використання води для потреб водного транспорту річки Дунаю, як зазначалось у попередній статті, збір не стягується, а тому не встановлюються й ставки збору (пункт 325.4).

Ставки збору за спеціальне використання (вилучення) води для потреб рибництва встановлюються у фіксованих сумах за кожні 10000 куб. метрів використаної води. Розмір ставки залежить від того, яка вода при цьому використовується - поверхнева чи підземна (пункт 325.5).

Аналогічно, в залежності від використання поверхневої чи підземної води встановлюється й ставка збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв. При цьому ставка визначається у фіксованій грошовій сумі за кожен куб. метр використаної води (пункт 325.6).

ПКУ передбачає, що обчислення суми податку може здійснюватись шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із застосуванням відповідних коефіцієнтів (п. 29.1 ПКУ). Коментована стаття, зокрема, передбачає, що для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання збір за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005 (пункт 325.8); житлово-комунальні підприємства до ставок збору застосовують коефіцієнт 0,3 (пункт 325.9).

Окремо у коментованій статті при використанні поверхневих вод визначається ставка за спеціальне використання води з лиманів (пункт 325.10). Така ставка встановлюється також за кожні 100 куб. метрів води відповідно до ставки, що передбачена у показнику "Інші водні об'єкти" пункту 325.1 коментованої статті.

За кожні 100 куб. метрів води встановлюється й ставка за спеціальне використання шахтної, кар'єрної та дренажної води (пункт 325.7).

За умови використання води з каналів платниками збору застосовуються ставки, встановлені за спеціальне використання води водного об'єкта, з якого забирається вода в канал (пункт 325.11).

Канал - це штучно створений водний об'єкт, що належить до водного шляху загального користування. Відповідно до статті 76 ВКУ канали віднесено до водогосподарських систем. Робота такого водного об'єкта регулюється шляхом встановлення відповідних режимів для кожного водного об'єкта системи з урахуванням прогнозу водності. Режими роботи цих систем встановлюються водогосподарськими органами на підставі правил експлуатації водних об'єктів з урахуванням екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів.

Аналогічно каналам встановлюється й ставка збору й за умови використання води із змішаних джерел водопостачання (поверхневих чи підземних). У даному випадку застосовуються ставки збору, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела (пункт 325.12).

Визначені у коментованій статті ставки і коефіцієнти збору, разом із лімітами використання води, які встановлюються кожному водокористувачу у дозволах на спеціальне водокористування, є підставою для нарахування даного збору. Збір за спеціальне використання води обчислюється, як зазначалось, виходячи з фактичних обсягів використаної води (з урахуванням обсягу втрат води в системах водопостачання), а порядок його обчислення встановлюється статтею 326 коментованого Кодексу.