В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

СПФМ: хто, кого і як має моніторитиПро застосування нової редакції Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»

В результаті прийняття Закону України № 2258-VI від 18.05.2010 ми отримали абсолютно новий нормативно-правовий акт, який регулює правові відносини у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, причому документ отримав нову назву: Закон України «Про попередження та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму »(далі - Закон про фінансовий моніторинг). Забігаючи наперед, скажемо, що документ містить як уже всім добре відомі правила, так і нові положення, а значить, доведеться вивчити його заново.

Згідно зі зміненим Законом, під фінансовим моніторингом розуміється сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Хто є суб'єктом первинного фінансового моніторингу?

У кожної юридичної особи або приватного підприємця виникає питання: а чи поширюється на нього дія цього Закону? Відповідь на нього міститься в ст. 5 Закону про фінансовий моніторинг. Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є:

1) банки, страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;

2) платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;

3) товарні, фондові та інші біржі;

4) професійні учасники ринку цінних паперів;

5) компанії з управління активами;

6) оператори поштового зв'язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;

7) філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;

8) спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу:

• суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;

• суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівкові кошти дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень;

• суб'єкти господарювання, які проводять лотереї або азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;

• нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин);

• фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівкові кошти, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150000 гривень;

9) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Перелік суб'єктів фінансового моніторингу значно розширився порівняно з попередньою редакцією Закону. Тепер ріелтори, нотаріуси, адвокати, аудитори, бухгалтери, юристи, які самостійно ведуть свою підприємницьку діяльність, а також в окремих випадках приватні підприємці зобов'язані дотримуватися вимог, здійснювати заходи, передбачені законодавством про фінансовий моніторинг.

Фінансовому моніторингу підлягають тільки великі фінансові операції

Хочемо особливо відзначити, що далеко не кожна операція підлягає фінансовому моніторингу. Так, сума операції повинна дорівнювати або перевищувати 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень) або дорівнювати або перевищувати їх еквівалент в іноземній валюті. Для ріелторів обов'язок стати на облік у Держфінмоніторингу і повідомляти про фінансову операцію настає з дня укладання за їх участі договору купівлі-продажу нерухомості на суму, яка дорівнює чи перевищує 400000 гривень.

Нотаріуси повідомляють в Держфінмоніторинг про свої підозри щодо фінансових операцій тільки у випадках оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості на суму понад 400000 гривень.

На суб'єктів первинного моніторингу Законом покладається ряд обов'язків, наведемо їх перелік:

1) необхідність стати на облік у Спеціально уповноваженому органі як суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

2) ідентифікація учасників таких операцій та вивчення їх діяльності;

3) виявлення фінансових операцій, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

4) ведення обліку фінансових операцій та відомостей про їх учасників;

5) обов'язкова звітність про фінансові операції Спеціально уповноваженому органу;

6) проведення оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, отриманих незаконним шляхом;

7) надання інформації Спеціально уповноваженому органу про операції, що мають високий ступінь ризику легалізації (відмивання) доходів;

8) здійснення управління ризиками легалізації (відмивання) доходів;

9) забезпечення реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

10) зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, а також усіх документів, що стосуються ділових відносин з клієнтом, не менше п'яти років;

11) призупинення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи;

12) забезпечення розроблення та постійного оновлення правил, програм проведення фінансового моніторингу;

13) щорічне проведення внутрішніх перевірок своєї діяльності;

14) з'ясування мети і характеру майбутніх ділових відносин з клієнтами.

Цей перелік обов'язків не є вичерпним, а тому необхідно виконувати й інші, які передбачені законодавством про фінансовий моніторинг.

Слід зазначити, що спеціальні суб'єкти фінансового моніторингу не встановлюють правила, що не розробляють програми проведення фінансового моніторингу. Крім того, всі спеціально визначені суб'єкти звільнені від обов'язку розробляти критерії ризику та здійснювати управління ними, здійснювати відстеження (моніторинг) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об'єктом фінансового моніторингу. Це значною мірою полегшує долю спеціальних суб'єктів.

Перелік обов'язків суб'єктів моніторингу досить широкий, у зв'язку з чим виникає необхідність додаткового контролю за їх дотриманням, для чого на підприємстві призначається відповідальний співробітник.

Кого і в якому порядку призначати відповідальним за фінансовий моніторинг?

Правовий статус працівника, відповідального за фінансовий моніторинг, регулюється ст. 7 Закону про фінансовий моніторинг. Відповідальним призначається працівник за посадою на рівні керівництва суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Призначення здійснюється шляхом видання відповідного наказу.

Особи, які самостійно здійснюють свою діяльність, відповідального працівника не призначають і у разі порушень несуть всю відповідальність одноосібно.

Оскільки контроль за операціями, що підлягають фінансовому моніторингу, вимагає спеціальних знань, то відповідальні працівники повинні проходити обов'язкове навчання і складати іспити з отриманням свідоцтва про навчання.

Особа, вперше призначена на посаду відповідального працівника, повинно пройти курс довгострокового підвищення кваліфікації (не менше 72 годин) у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів протягом трьох місяців з дня призначення на посаду. Відповідальні працівники повинні підвищувати свою кваліфікацію не рідше одного разу на три роки.

Яким чином відбувається реєстрація суб'єкта первинного фінансового моніторингу?

Для проведення реєстрації суб'єктам необхідно подати (за допомогою поштового відправлення) до Держфінмоніторингу заповнену форму обліку (№ 1-ФМ) з інформацією, необхідної для взяття їх на облік. Реєстраційна форма подається протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції.

Взяття на облік у Держфінмоніторингу підтверджується присвоєнням облікового ідентифікатора (комбінація з шести літер латинського алфавіту і цифр). Результатом розгляду облікової форми з інформацією є повідомлення реєстраційного органу про результати обробки документа, який надсилається останнім протягом п'яти робочих днів.

У разі необхідності отримання довідки про присвоєння облікового ідентифікатора суб'єкт, який став на облік, подає до Держфінмоніторингу завірений підписом керівника та печаткою суб'єкта (у разі наявності) лист-звернення щодо видачі такої довідки, в якому обов'язково вказується дата останньої подачі форми обліку. Зауважимо, що видача довідки не є обов'язковою для всіх, а здійснюється тільки у випадках, передбачених законодавством.

Державне регулювання фінансового моніторингу спеціальних суб'єктів первинного моніторингу

Варто відзначити, що державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, щодо аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб - підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, торговців дорогоцінними металами та камінням, суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або азартні ігри, здійснює Міністерство фінансів України.

Державним регулятором для нотаріусів та адвокатів є Міністерство юстиції України, для рієлторів та тих, хто здійснює операції за готівкові кошти, - Держфінмоніторинг.

Відповідальність за порушення правил фінансового моніторингу

За недотримання вимог законодавства про фінансовий моніторинг передбачено покарання у вигляді штрафу. Для юридичних осіб максимальна санкція: до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для неюридичних осіб - до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Максимальний розмір санкції залежить від складу правопорушення.

Крім того, за повторне аналогічне протягом одного року порушення суб'єкт державного фінансового моніторингу може обмежити, тимчасово припинити дію чи анулювати ліцензію або інше спеціальний дозвіл на право проведення певних видів діяльності.

Санкції за порушення правил фінансового моніторингу досить суворі

Санкції досить суворі: штраф - це завжди фінансові втрати, але особливий збиток може принести призупинення чи анулювання дії ліцензії, що, у свою чергу, призведе до неможливості проводити господарську діяльність.

Факти порушень законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фіксуються посадовими особами Держфінмоніторингу під час здійснення нагляду за діяльністю суб'єктів первинного моніторингу, зокрема, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних або невиїзних. Порушення фіксуються у відповідних актах перевірок суб'єктів моніторингу.

Як організувати фінансовий моніторинг, щоб дотримати вимоги законності і не порушувати інтереси клієнтів?

Основна рекомендація щодо організації фінансового моніторингу - це знання і регулярне відстеження зміни правил, які регулюють дані правовідносини. Штраф, а тим більше анулювання ліцензії не може влаштувати суб'єктів господарювання, отже, необхідно дотримуватися вимог Закону. Потрібно також відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг містить достатню кількість винятків і дає можливість навіть у таких жорстких рамках працювати без шкоди для клієнтів.

На жаль, у зв'язку із зміною Закону про фінансовий моніторинг залишається дуже багато відкритих, а часто просто суперечливих питань, особливо щодо спеціальних суб'єктів первинного моніторингу. Нові підзаконні акти, роз'яснення, листи щодо фінансового моніторингу з'являються, проте не так оперативно, як хотілося б. Тому необхідно виходити з тих правових умов, які є на даний момент.

ВИСНОВКИ:

1. Необхідність реєстрації як суб'єкта первинного фінансового моніторингу залежить не тільки від формального присутності в списку учасників (ст. 5 Закону про фінансовий моніторинг), але і від виникнення відповідних правовідносин.

2. Умови, а також терміни надання інформації Спеціально уповноваженому органу залежать від виду суб'єкта первинного моніторингу.

3. Для спеціальних суб'єктів фінансового моніторингу передбачені спрощені вимоги до організації внутрішнього фінансового моніторингу.

4. Знання законодавства про фінансовий моніторинг позбавляє від порушень, а значить звільняє від відповідальності.