Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Скачать учебник/монографию Название:

Міжнародне інвестиційне право і процес

Авторы: Фархутдінов І. З.
Тип материала: учебное пособие
Год издания: 2010
Количество страниц: 99

Формат файла: doc


Краткое описание:

Книга присвячується світлій пам'яті професора Ігоря Івановича Лукашука

• Фархутдінов І. З. Міжнародне інвестиційне право і процес: підручник. - "Проспект", 2010 р.

Зміст

Введення 5

Частина I. Міжнародне інвестиційне право 8

Глава 1. Проблеми розвитку міжнародного права в епоху глобалізації 8

1.1. Глобалізація: основні соціально-економічні характеристики 8

1.1.1. Історичний підхід до глобалізації 8

1.1.2. Джерела глобалізації 9

1.1.3. Генеральна особливість глобалізації 10

1.1.4. Негативні наслідки глобалізації 12

1.2. Нові правові парадигми світоустрою в умовах глобалізації 13

1.2.1. Вплив глобалізації на міжнародне право 14

1.2.2. Проблеми суверенітету держав в умовах глобалізації 18

1.2.3. Зближення національних законодавств і проблеми уніфікації та гармонізації 21

Глава 2. Міжнародне інвестиційне право 24

2.1. Особливості правового регулювання міжнародних економічних відносин (МЕВ) 24

2.1.1. Міжнародні інвестиції в умовах глобалізації: сприятливі можливості та ризики 25

2.1.2. Оператори - нетрадиційні учасники МЕВ 26

2.1.3. Міжнародне економічне право: розширювальне і обмежувальне тлумачення 28

2.2. Міжнародне інвестиційне право: від неконвенційних норм до договірних 30

2.2.1. МІП - самостійна галузь міжнародного економічного права 31

2.2.2. Норми звичаєвого міжнародного права - явна основа регулювання іноземних інвестицій 33

2.2.3. Конвенційне розвиток МІП 35

2.2.4. Поняття МІП, його система та джерела 38

2.2.5. Суб'єкти МІП 39

А. Доктрина про правосуб'єктності в міжнародному праві 40

Б. Проблеми правосуб'єктності у контексті глобального (транснаціонального) права 43

В. Іноземний інвестор як індивідуум, суб'єкт МІП 44

Г. Правосоздающіе і правоприменяющими суб'єкти 46

2.3. Система правового регулювання іноземних інвестицій в Росії 49

2.3.1. Роль і місце інвестиційного законодавства в системі права 49

2.3.2. Гармонізація норм міжнародного права та національного права - центральна ланка права іноземних інвестицій Росії 53

А. Основні аспекти проблеми співвідношення міжнародного права і національного права 53

Б. Конституційні основи взаємодії міжнародно-правових та національно-правових інвестиційних норм 56

В. Автономність міжнародно-правових норм у системі права іноземних інвестицій Росії 60

Г. Реалізація міжнародних інвестиційних норм у російському інвестиційному законодавстві на умовах гармонізації 61

Глава 3. Російське інвестиційне законодавство: зародження, становлення і подальший розвиток 68

3.1. Зародження правового регулювання іноземних інвестицій в дореволюційній Росії 68

3.2. Радянський період (досвід НЕПу) в регулюванні іноземної інвестиційної діяльності 73

3.3. Становлення нової системи правового регулювання іноземних інвестицій в СРСР (1987-1991 рр..) 75

3.4. Подальший розвиток російського інвестиційного законодавства: сучасні проблеми та тенденції 77

Глава 4. Джерела правового регулювання іноземних інвестицій в Росії 83

4.1. Національно-правові джерела 83

4.1.1. Конституційно-правові джерела 84

4.1.2. Цивільно-правові джерела 86

4.1.3. Спеціальні правові джерела 87

4.1.4. Адміністративно-правові джерела 90

4.2. Міжнародно-правові джерела 91

4.2.1. Загальні положення 91

4.2.2. Міжнародні багатосторонні договори 93

4.2.3. Міжнародні двосторонні договори 95

4.2.4. Міжнародне регіональне співробітництво в сфері правового регулювання іноземних інвестицій 97

4.2.5. Неконвенційних джерела 99

Глава 5. Понятійний апарат у сфері іноземних інвестицій 102

5.1. Іноземні інвестиції 102

5.1.1. Відсутність єдиного розуміння інвестицій 102

5.1.2. Державне та приватне інвестування 105

5.1.3. Російське законодавство про поняття "інвестиції" 106

5.1.4. Двосторонні договори про поняття "іноземні інвестиції" 107

5.1.5. Прямі іноземні інвестиції 109

5.1.6. Міжнародно-правові стандарти поняття "іноземні інвестиції" 113

5.2. Іноземний інвестор 117

5.2.1. Суб'єкти інвестиційних відносин 117

5.2.2. Іноземна юридична особа 120

А. Загальні положення 120

Б. Національність юридичної особи 121

В. Критерії визначення особистого статусу іноземної юридичної особи 122

Г. Визначення національності іноземного інвестора на підставі критерію контролю 122

5.2.3. Іноземний громадянин, особа без громадянства 126

5.2.4. Іноземна організація, що не є юридичною особою 128

5.2.5. Міжнародна організація 129

5.2.6. Іноземна держава 129

5.3. Інвестиційна угода 130

Глава 6. Умови доступу та етапи господарської діяльності іноземного інвестора на території Російської Федерації 131

6.1. Загальні принципи доступу іноземних інвестицій 131

6.2. Етапи інвестиційної діяльності 134

6.2.1. Передінвестиційна діяльність 134

6.2.2. Етап безпосереднього здійснення інвестицій 136

6.2.3. Припинення інвестиційної діяльності 137

А. На підставі цивільного законодавства 137

Б. У результаті примусових заходів вилучення іноземних інвестицій 137

6.2.4. Реінвестиційні діяльність - особлива стадія інвестиційної діяльності 138

Глава 7. Інститут правових режимів іноземних інвестицій 139

7.1. Юридичні параметри режимів іноземних інвестицій 139

7.2. Принцип недискримінації 141

7.3. Принцип взаємності, реторсия 142

7.4. Національний режим 144

7.5. Вилучення з національного режиму 149

7.6. Режим найбільшого сприяння 151

7.7. Змішаний режим 153

Глава 8. Інститут правових гарантій іноземних інвестицій 155

8.1. Міжнародно-правові аспекти захисту власності 155

8.1.1. Право власності - центральний інститут міжнародного приватного права 155

8.1.2. Право іноземної власності і принцип рівності 158

8.2. Міжнародно-договірні основи захисту власності 160

8.2.1. Конвенционная захист 160

8.2.2. Дипломатична захист 163

8.3. Російське законодавство про гарантії іноземних інвестицій 167

8.4. Види і розмежування примусових форм вилучення іноземних інвестицій 171

8.5. Розмежування законних актів державного управління від заходів непрямої експропріації 176

8.6. Міжнародно-правові гарантії відшкодування збитків у ході здійснення іноземної інвестиційної діяльності 181

8.6.1. Компенсація - обов'язкова умова міжнародного права 181

8.6.2. Адекватна, ефективна та швидка компенсація 185

8.6.3. Справедлива ринкова вартість 186

8.6.4. Строки виплати компенсації 189

8.6.5. Міжнародний арбітраж щодо компенсації 190

8.6.6. Російське законодавство про компенсацію збитків при здійсненні іноземних інвестицій 191

Глава 9. Інститут страхування в міжнародному інвестиційному праві 192

9.1. Правовий зміст страхового ризику 192

9.2. Некомерційний характер ризиків при здійсненні іноземної інвестиційної діяльності 194

9.3. Національно-правові механізми страхування іноземних інвестицій 196

9.4. Міжнародно-правові двосторонні основи страхування іноземних інвестицій 198

9.5. Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій 199

9.6. Ризики, страхують МИТІ 201

9.7. Вимоги МИТІ до страхування іноземних інвестицій 203

Глава 10. Інститут оподаткування іноземних інвестицій 204

10.1. Еволюція міжнародно-правового регулювання подвійного оподаткування 204

10.2. Усунення подвійного оподаткування: правовий зміст 207

10.3. Російський правовий механізм оптимізації оподаткування іноземних юридичних і фізичних осіб 210

Частина II. Міжнародне інвестиційне процесуальне право 212

Глава 11. Інститут міжнародного арбітражного права іноземних інвестицій в системі міжнародного інвестиційного права 212

11.1. Особливості міжнародного арбітражного права іноземних інвестицій як інституту МІП 212

11.2. Міжнародно-договірні основи інвестиційного арбітражу 226

11.2.1. Загальні положення 226

11.2.2. ІКСІД - транснаціональний механізм вирішення інвестиційних спорів 227

11.2.3. ДЕХ як модель глобального міжнародно-арбітражного механізму врегулювання інвестиційних спорів 229

11.3. Міжнародно-правовий механізм врегулювання інвестиційних спорів 233

11.3.1. Міжнародні інвестиційні спори: поняття, класифікація, процесуальні особливості 233

А. Поняття, класифікація 233

Б. Процесуальні особливості інвестиційних спорів 236

В. Досудові (альтернативні) методи врегулювання інвестиційних спорів 240

11.4. Порядок вирішення інвестиційних спорів на різних етапах здійснення іноземної інвестиційної діяльності 243

11.4.1. Урегулювання спорів на передінвестиційній етапі 243

11.4.2. Урегулювання спорів, пов'язаних з порушенням взаємних договірних зобов'язань на етапі реалізації інвестиційного проекту 244

А. Порушення угоди державою-реципієнтом 244

Б. Порушення угоди іноземним інвестором 246

Глава 12. Розумне державне втручання в міжнародний інвестиційний проект: правові наслідки (на прикладі міжнародної арбітражної практики) 247

12.1. Заходи розумного державного втручання: пріоритет публічних (громадських) інтересів 247

12.2. Західна доктрина та арбітражна практика про розумне державному втручанні в інвестиційний проект 250

12.3. Юридична природа інституту контракту за участю держави 254

12.4. Російський досвід дорегулірованія міжнародного інвестиційного контракту (на прикладі "Сахаліну-2") 258

12.4.1. Особливості договірних форм надрокористування в Російській Федерації 258

12.4.2. Як створювався "Сахалін-2" 262

12.4.3. Державне дорегулірованіе: розумне і нерозумне втручання 265

Висновок 276

Введення

Проблемам правового регулювання іноземних інвестицій в останні роки приділяється все більше уваги. Дана тенденція обумовлена об'єктивно відбуваються соціально-економічними процесами. Тут у наявності феномен рубежу ХХ і ХХI ст., Коли міжнародні інвестиційні потоки в цілому перевищили обсяг міжнародної торгівлі товарами і послугами разом узятих. При цьому міждержавне інвестиційне співробітництво виступає в ролі каталізатора глобалізаційних процесів на всіх рівнях соціально-економічного розвитку світу.

Але разом з тим в теорії і практиці міжнародного інвестиційного права не вистачає комплексних досліджень, здатних пролити світло на багато животрепетні правові проблеми закордонного інвестування. Наприклад, з приводу того, що в результаті діяльності десятків тисяч транснаціональних корпорацій, міжнародних фінансових організацій утворилася свого роду надбудова, яка, контролюючи значну частину світових ресурсів, в першу чергу фінансових, обмежує вільно чи мимоволі здійснення економічного суверенітету держав і ділить світ на "бідний Південь "і" багатий Північ "* (1).

Виходить, що активно відбуваються на сучасному етапі процеси глобалізації носять досить складний, суперечливий характер. З одного боку, глобалізація світової економіки сприяє потужної поступальної міждержавної інтеграції.

З іншого боку, спостерігається тенденція регіоналізації національних економік, внаслідок чого національні особливості у багатьох їхніх проявах не тільки зберігаються, а й посилюються. Стійкі регіональні інтеграційні утворення все більш в значній мірі з доброї волі їхніх учасників беруть на себе виконання координуючих функцій, що дозволяє їм виходити на глобальний рівень в якості єдиних структур для захисту спільних регіональних інтересів. В рамках регіонального співробітництва, наприклад СНД, у тому числі в сфері іноземних інвестицій, також відбувається уніфікація національних законодавств.

Поступальний рух глобалізаційних процесів ставить нові проблеми про основні парадигмах світових інтеграційних процесів і правового виміру, особливо з приводу динаміки співвідношення національного права та міжнародного права, в тому числі і в сфері іноземних інвестицій. В умовах глобалізації одним з найважливіших завдань стає уникнути небезпечних зіткнень інтересів міжнародного і внутрішньодержавного права, що вимагає своєчасної договірно-правової регламентації відносин між різними суб'єктами міжнародного права.

Іноземні інвестиції, які виступають найважливішим каталізатором глобалізації, не тільки надають сприятливі соціально-економічні можливості для приймаючої держави, але й таять деяку загрозу його економічному суверенітету, що може об'єктивно спричинити ослаблення регулюючих функцій держави. При вільній циркуляції іноземних інвестицій по всьому світу не кожна держава може як слід захистити національні інтереси, оскільки іноземний капітал може зникнути з країни настільки ж швидко, як і з'явився, залишивши тяжкі наслідки для національної економіки. В принципі, це вільний, нічим не зв'язаний капітал. Думається, є підстави припускати, що в цьому сенсі масштабний, незбалансований приплив іноземного капіталу в економіку тієї чи іншої держави об'єктивно в тій чи іншій мірі як би підточує економічний суверенітет країни.

Сучасний міжнародний економічний порядок грунтується на свободі руху капіталів, товарів і послуг, вільної міграції робочої сили. При цьому діє узгоджена між державами та іншими суб'єктами міжнародного права сукупність правових норм, правил, процедур, які забезпечують нормальне функціонування всієї системи міжнародних економічних відносин.

Міжнародне інвестиційне право, будучи правовою основою для учасників інвестиційної діяльності, регулює іноземні інвестиційні відносини, сприяючи їх зміни відповідно до нових умов, і сприяє вдосконаленню форм і методів забезпечення правового захисту публічно-правовими і приватноправовими методами регулювання. Міжнародне інвестиційне право з точки зору міжнародного права володіє публічним характером, його норми створюються на основі добровільного узгодження воль держав, а регульовані їм відносини носять владний характер.

Узгоджене державами в загальносвітовому масштабі добровільне усунення економічних кордонів створює феноменальні правові проблеми. Найбільш яскраво це виявляється в тому, що міжнародні відносини функціонують при взаємодії та протидію національних правових систем. Такого роду конфронтація чревата наростаючими конфліктами з питань юрисдикції держав. Останнє особливо стосується системи міжнародно-арбітражного механізму врегулювання інвестиційних спорів. Тому не випадково дана книга складається з двох частин: "Міжнародне інвестиційне право" та "Міжнародне інвестиційне процесуальне право".

Залучення в сферу міжнародних економічних (інвестиційних) відносин традиційних правових інструментів, що входять у суперечність з новими правовими парадигмами світоустрою, свідчить про те, що звичні поняття міжнародного права не завжди вкладаються в сучасні юридичні рамки закордонного інвестування.

Нові правові парадигми світоустрою в умовах глобалізації як об'єктивні, закономірні юридичні параметри глобального світопорядку наочно свідчать про те, що роль міжнародного права істотно зростає. У сучасному світі з його наростаючою взаємозв'язком і взаємозалежністю національних економік міжнародне право несе функції нормативної інтеграції. Дія міжнародного права стає ще більш універсальним, оскільки посилюється потреба в однакових правових принципах і нормах узгодженого правового співробітництва.

Загальне правове поле в чому формується і охороняється міжнародним правом, яке сьогодні набуває нового сенсу і новий зміст. Правовий вимір глобалізується світу спонукає до переосмислення і перегляду всієї системи міжнародних відносин. Це викликано появою новітніх суб'єктів світогосподарського обороту як на національному, так і на наднаціональному рівнях. Необхідний пошук відповідних оптимальних форм і методів міжнародно-правового регулювання в цілях вирівнювання добробуту всіх країн.

Для того щоб правове забезпечення економічних відносин відповідало умовам переходу України до ринкових відносин, необхідно було продумано і цілеспрямовано розвивати, розширювати відповідну законодавчу міжнародно-договірну базу. Різкий перехід від однієї (командно-адміністративної) системи до іншої (вільної ринкової) об'єктивно не міг проходити в 90-ті роки минулого століття гладко, без серйозних проблем. У книзі це наочно показується на прикладі найбільшого в Росії міжнародного інвестиційного проекту CРП "Сахалін-2".

У країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою відродження реального сектору економіки може бути досягнуто тільки за рахунок масивного, збалансованого залучення національних та іноземних інвестицій, розумного поєднання "примхливо переплітаються громадських і приватних інтересів", що неможливо без продуманої, цілеспрямованої державної інвестиційної політики. Питання в тому, щоб "тримати процес руху капіталу під контролем, спрямовуючи його туди, де він необхідний в громадських інтересах, і на тих умовах, які конкретна держава в даний момент готове йому надати в публічному інтересі" * (2).

Основною фігурою цього роду правовідносин є приватний інвестор, який виступає в абсолютній більшості випадків в якості приватноправових (юридичних і фізичних) осіб. Предметом правовідносин, регульованих міжнародним інвестиційним правом, є прямі інвестиції, виражені в матеріальній та інтелектуальної формах, умови їх доступу на етапі передінвестиційної діяльності, правові режими іноземних інвестицій, їх страхування, порядок вирішення інвестиційних спорів і т. д.

Саме становлення і розвиток особливого дворівневого методу (міжнародно-правового та національного) регулювання іноземних інвестицій зумовили формування, якщо говорити в широкому сенсі цього слова, спеціального міжнародного інвестиційного права як комплексної галузі міжнародного права, тобто сукупності публічно-правових і приватноправових методів регулювання. Міжнародні публічні інвестиційні відносини як особлива правова зв'язок між державами з регулювання іноземних інвестицій вимагають від міжнародного співтовариства в цілому універсальних та регіональних міжнародних організацій, самих держав вироблення особливого публічного і приватноправового механізму захисту зарубіжних капіталовкладень.

У сучасних умовах дія міжнародного права набуває все більш універсальний характер, оскільки інтернаціоналізація всіх сфер суспільних відносин вимагає східних принципів, форм і методів їх правового регулювання, що сприяє створенню єдиного правового простору. В умовах вільної циркуляції капіталів широке поширення одержали уніфіковані норми регулювання міждержавних інвестиційних відносин, юридично закріплених в численних міжнародних договорах. Однак говорити про формування на світовому фінансовому ринку глобального інвестиційного права, що діє за універсальним юридичним принципам і нормам, не доводиться.

Тому найважливішою умовою гармонійного розвитку міжнародного права, до речі, зусиллями самих держав, в умовах потужного транскордонного руху капіталів є його тісне зіткнення і взаємодія з національним правом, взаємопроникнення і взаємозумовленість публічно-правових і приватноправових почав. Причому цей юридичний процес носить характер не одностороннього, а двостороннього руху. Постановка питання про поступове стирання кордонів між цими двома самостійними правовими системами і взаімопоглощеніі один одного є з методологічної точки зору невірною. У кожної з цих правових систем - своя юридична природа, межі своєї компетенції, свій предмет, форми і методи регулювання, що зайвий раз підтверджує дослідження проблем правового регулювання іноземних інвестицій.

У наявності більш тісну взаємодію міжнародного права та національного права на основі їх поступального взаємопроникнення і взаємозбагачення, в тому числі у сфері правового регулювання іноземних інвестицій. Поглиблення взаємовпливу цих двох правових систем є закономірним процесом, який відображає більш загальну закономірність - інтеграцію окремих країн з світовою спільнотою, в першу чергу в ході активного міждержавного інвестиційного співробітництва.

Дія міжнародного права набуває все більш універсальний характер, оскільки інтернаціоналізація всіх сфер суспільних відносин вимагає східних принципів, форм і методів їх правового регулювання, що сприяє створенню єдиного правового простору * (3). У цих умовах вільної циркуляції капіталів сприяє те, що на сучасному етапі широке поширення одержали уніфіковані норми регулювання міждержавних інвестиційних процесів, які діють у відповідності з міжнародними двосторонніми, регіональними та багатосторонніми договорами. У зв'язку з цим виникла дискусія про формування глобального інвестиційного права, чинного на основі універсальних правових норм і правил.

Проблеми співвідношення та взаємодії міжнародного права та національного права як двох самостійних взаємоузгоджених правових систем представляють одну з найбільш важливих і складних проблем юриспруденції. Подальша еволюція міжнародного права, поглиблення його взаємодії з внутрішньодержавним правом органічно обумовлені всебічної інтернаціоналізацією національних правових систем.


Получите за 15 минут консультацию юриста!