8.1. Загальні засади організації кадрового забезпечення. Облік кадрів та ведення трудових книжок

Основна р0ЛЬ на підприємстві належить його кадровому по- ялу Тому на кожному підприємстві повинна розроблятися і снюватися кадрова політика, яка має бути направлена на вирі­зі наступних завдань:

— створення здорового і працездатного колективу;

— підвищення рівня кваліфікації працівників підприємства;

— створення трудового колективу, оптимального по статевій і іншій структурі, а також по рівню кваліфікації;

— створення високопрофесійної керівної ланки, здатної гнуч­ко реагувати на змінні обставини, відчувати і упроваджувати все рове і передове і уміючи бачити перспективи. Кадрова політика на підприємстві включає: і відбір і просування кадрів; — підготовку кадрів і їх безперервне навчання; ! наймання працівників в умовах неповної зайнятості; ! розстановку працівників відповідно до системи виробництва, що склалася; і стимулювання праці;

— вдосконалення організації праці;

І створення сприятливих умов праці для працівників підпри­ємства тощо.

Різноманітність трудових функцій, що виконуються і основни­ми, і допоміжними робочими, вимагає при плануванні потребі в них і при вивченні фактичної структури робочої сили у групування робочих по професіях, спеціальностях, а в межах кожної професії порівню кваліфікації.

Одним з напрямів кадрової політики підприємства і м» планування. Кадрове планування має на меті надання робочих місць в потрібний час і у необхідній кількості відлов до їх здібностей і схильностей і вимог виробництва. Робочі місці з погляду продуктивності і мотивації, повинні дозволити працюючим оптимальним чином розвивати свої здібності, забезпечувати ефективність праці і повинні відповідати вимогам створеній нормальних умов праці і забезпечення зайнятості.

Кадрове планування здійснюється як на користь підприємства, так і на користь його персоналу. Для організації важливо розташовувати в потрібний час, в потрібному місці, в потрібній кількості і з відповідною кваліфікацією таким персоналом, який необхідний для вирішення виробничих завдань, досягнення її цілей. Кадром планування повинне створювати умови для мотивації вищої продуктивності праці і задоволеності роботою. Працівників привертають насамперед ті робочі місць, де створені умови для розвиту здібностей і гарантований високий і постійний заробіток. Одним таким із завдань кадрового планування є облік інтересів всіх працівників і відбір працівників.

Прийом (наймання) на роботу - це ряд дій, що робляться під­приємством для залучення кандидатів, що володіють якостями, необхідними для досягнення цілей, поставлених підприємством.

Відбір - процес, в якому підприємство відбирає із списку за­дників кандидата або декілька кандидатів, які щонайкраще під­ходять по критеріях для вакантного місця, зважаючи на умови навколишнього оточення. Найпоширенішими методами відбору є співбесіда і тести. Співбесіду має таку мету:

— дає можливість менеджерові оцінити відповідність кандида­та його майбутній роботі;

. дозволяє кандидатові вирішиш, чи підходить ця робота для нього;

— створює образ хорошого бізнесу.

Іншим методом відбору є тести. Вони зазвичай підрозділякль- сі на п'ять груп:

— тест на визначення здібностей;

І тест на визначення кваліфікаційних навиків; І тест на перевірку особистих якостей;

— тест для відбору групи;

— медичний тест.

Дня ухвалення рішення по відбору претендентів на вакантні по­сади спід проаналізувати деякі документи, необхідні при подачі за­яви про прийом на роботу, а потім провести завершальну бесіду.

В системі відбору персоналу важливу роль грає ділова оцінка кадрів, яка є встановленням відповідності якісних характеристик персоналу вимогам робочого місця або посади.

На підприємствах існує потреба в навчанні, що включає пе­репідготовку і підвищення кваліфікації працівників. Планування навчання персоналу охоплює заходи щодо внутрізаводського, по- зазаводського навчання і самопідготовки.

Планування навчання персоналу дозволяє використовувати власні виробничі ресурси нових висококваліфікованих кадрів, що працюють без пошуку, на зовнішньому ринку праці. Крім того таке планування створює умови для мобільності, мотивації і само! регуляції працівника. Воно прискорює процес адаптації працівни­ка до умов, що змінюються.

Якщо в організації велика текучість кадрів, то з'являються до- даткові витрати, пов'язані з пошуками нової робочої сили, її і не. труктажем і освоєнням робіт. При високій текучості кадрів рос. те розмір оплати наднормових робіт, росте кількість браку і має місце простої, підвищується рівень захворюваності, виробничого травматизму, наступає рання інвалідність. Все це підвищує втра­ти, пов'язані з персоналом, приводить до зростання собівартості продукції і зниження її конкурентоспроможності.

Трудова книжка — це документ установленого зразка, в якому записані відомості про стаж роботи, нагороди, заохочення кож­ного працівника. Отже, це основний документ, який підтверджує трудову діяльність особи. Тому трудовим книжкам, зокрема точ­ному їх заповненню, приділяють особливу увагу. Порядок запов­нення трудових книжок та вкладишів до них, обліку їх та видачі в разі звільнення чи втрати тощо регламентує Інструкція про по­рядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про тру­дові книжки працівників» від 27.04.93 № 301 Міністерство праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціаль­ного захисту населення України наказом від 29.07.1993 р. №51 затвердили Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях. Наказом цих самих міністерств від 26.03.1996 р. № 29 внесені зміни до Інструкції, яка діє на цей час.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книш трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, уста­нов і організацій, незалежно від форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (влас­никами) підприємств, селянських (фермерських) господарств, на сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних пра­цівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На осіб, які працюють за трудовим договором у підприємців, ? „е мають прав юридичної особи, а також в окремих грома­ди, їх обслуговуванню (як домашні робітниці, няньки, шофери, орояняки тощо) трудові книжки не ведуться, їхня робота під­важується довідкою організації, за участю якої було укладено ладовий договір між наймачем і працівником, а також довідкою рр0 оплату внесків у фонд державного соціального страхування.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуть- сі тільки за місцем їхньої основної роботи.

Трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підля- ркяь.

Влаштовуючись на роботу, особа зобов'язана подавати трудову кніїжку, оформлену в установленому порядку (ст. 24 КЗпП Украї­ні)'

Особи, які вперше влаштовуються на роботу і не мають трудо­ві книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший доку­мент про освіту чи професійну підготовку.

Військовослужбовці, звільнені зі Збройних сил України й інших військових формувань усіх видів, звільнені зі збройних сил колиш­нього СРСР і збройних сил держав - учасниць СНД. пред'являють військовий квиток.

Звільнені з місць позбавлення волі зобов'язані пред'явити довідку про звільнення. На підставі цих документів виписується трудова книжка.

При виписуванні трудової книжки, або вкладиша до неї. або дубліката трудової книжки власник чи уповноважений ним орган статує з працівника її вартість.

У разі неправильного початкового заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування бланків внаслідок недбалого їх зберігання вартість зіпсованих бланків оплачується підприємс­твом. Якщо трудова книжка працівника загублена підприємством внаслідок стихійного лиха або з інших причин, йому видається дублікат трудової книжки без стягнення її вартості.

Трудові книжки та їх дубліката, не одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку книжки (к дублікати) ченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний постійно мати необхідну кількість бланків трудових книжок і вкладишів до них.

Трудові книжки та вкладиші до них заповнюються у відповід­них розділах українською і російською мовами. Заповнення тру. дової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на ро- боту. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; дата заповнення, підписи власника книжки і відповідальної особи за видачу книжки; про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; про видачу вкладиша; про нагородження і заохочення; про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналіза­торські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди; про призначення пенсії.

Стягнення до трудової книжки не заносяться. Записи у трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності до формулювання чинного за­конодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переве­дення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про наго­роди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення, і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи ведуться арабськими цифрами (число і місяць - двознач­ними), акуратно, кульковою ручкою або ручкою з пером, чорни­лом чорного, синього або фіолетового кольору. Печаткою завіря­ються записи про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З кожним записом, що вноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці (типова іорма № П-2), в якій має повторюватися відповідний запис з тру- ро книжки (вкладиша).

Якщо виявлено неправильний або неточний запис відомостей „«о роботу, переведення, а також про нагородження та заохочен­ні тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим доі органом, де було зроблено відповідний запис.

За необхідності власник або уповноважений ним орган видає драцівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок „ідомостей про роботу.

Виправлені відомості про роботу, переведення на іншу роботу, нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагород­ження». "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускаються.

Якщо необхідно, наприклад, змінити запис відомостей про ро- бшу, після зазначення відповідного порядкового номера, дата вне­сення запису у графі 3 пишеться: "запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)", а у графі 4 повторю­ються дата і номер наказу (розпорядження) або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу в разі незаконного звіль­нення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і робиться запис про поновлення на попередній роботі або зміну формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на по­передній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, звільнений...» і за­значається нове формулювання.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про понов­лення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

За наявності у трудовій книжці запису про звільнення або пе­реведення на іншу роботу, у подальшому визнаного недійсним, на прохання працівника йому видається дублікат трудової книжки внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Відомості про працівника записуються на першій сторінці (ти- тульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціала- ми) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоц. тва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, від­повідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться пе­чатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по бать­кові й дату народження виконується власником або уповноваже­ним ним органом за останнім місцем роботи на підставі докумешів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посилан­ням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному ар­куші) трудової книжки. Закреслюється, наприклад, колишнє пріз­вище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки, які завіряються печаткою відділу кадрів.

У графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишен- ся повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер за­пису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата зарахування на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого- то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазна­ченням конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування робота, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування про­фесій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умо­вах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати наймелваяню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, до дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках, обов'язково повинні бути дідіверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за резуль- таТами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи присвоюється новий розряд, про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Робота за сумісництвом, оформлена в установленому порядку, у трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомос­тей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням праців­ника власником або уповноваженим ним органом.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформляється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то", а в графі 4 проставляється підстава перейменування: на­каз (розпорядження), його дата і номер.

Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клініч­них ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних за­кладів. Підставою для таких записів є накази навчального за­кладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ор­динаторів.

Період роботи зазначених студентів, учнів, аспірантів та клініч­них ординаторів у студентських таборах, при проходженні вироб­ничої практики і при виконанні науково-дослідної господарсько [ договірної тематики підтверджується відповідною довідкою із зазначенням спеціальності, кваліфікацій посади та часу роботи. На підставі цих довідок навчальні заклади (наукові установи) забезпе­чують занесення до трудових книжок студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів відомостей про роботу згідно з одержа­ними даними. Довідки зберігаються в особових справах зазначе­них осіб як документи суворої звітності.

Для студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, щ, раніше не працювали та у зв'язку з цим не мали трудових ют** відомості про роботу у студентських таборах, на виробничій прц типі, а також про виконання науково-дослідної госпдогоір* тематики на підставі довідок вносяться на підприємстві, ж н» будуть працювати.

ДО ТРУДОВИХ КНИЖОК За МІСЦеМ робоТИ ВНОСЯТЬСЯ Окремим ряд. ком з посиланням на дату, номер і найменування відповідних у- кументів такі записи:

- про час служби у Збройних силах України та інших військах, де на тих, хто проходить службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування. Із зазначенням лп призову (зарахування) і дати звільнення зі служби;

- про час навчання у професійних навчально-виховних зай­дах. у навчально-курсових комбінатах (центрах, пунктах тощо):

- про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і роботу у студентських таборах, виробничу практику та виконаній науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебуван­ня в аспірантурі та клінічній ординатурі, крім випадків, зазначе­них раніше;

- про роботу як членів колгоспу у тому разі, коли чинним за­конодавством передбачене зарахування цієї робота до загального трудового стажу працівників;

- про час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інваліда віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком хе- дичного закладу потребує постійного стороннього догляду (їй я 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), у тому чисті а пристарілим, який досяг 80-річного віку (згідно з медичним вис­новком);

- безробітним особам про період одержання допомога по бо- робітпо заноситься у трудову книжку органом державної слуг» зайнятості населення. Передбачені цим пунктом записи вноста до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на цього підприємстві.

При відновленні в установленому порядку безперервного ста» для визначення допомоги з державного соціального страхувани до трудової книжки працівника за останнім місцем робота у граз розділу- «Відомості про роботу» вноситься запис: «Безперерв­ні трудовий стаж відновлений із такого-то числа, місяця, року». у рраф'ї 4 робиться посилання на постанову президії відповіаиої рдди профспілок або президії Центрального Комітету відповідної галузевої профспілки.

Працівникам, які зайняті на сезонних роботах у тих галузях народного господарства, де чинним законодавством допускається підсумовування періодів сезонної робота та збереження безпере- рвного трудового стажу при поверненні в установлений строк на сезонну роботу після міжсезонної перерви, у графі 3 зазначеного розділу трудової книжки робиться запис: «Безперервний стаж ро­бот зберігається».

До трудових книжок працівників у розділ «Відомості про на­городження» вносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України: у розділ «Вимості про заохочення» вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці.

До трудових книжок не заносяться премії, передбачені сис­темою заробітної плати або виплата яких має регулярний харак­тер.

Порядок внесення відомостей про нагороди і заохоченні та­кий:

2.24. У графі 3 відповідного розділу трудової кнкжхи пишеться У вигляді заголовка найменування підприємства:

4.10. нижче у графі 1 зазначається порядковий номер запису (нумерація зростає протягом усього періоду трудової діяльності працівника);

4.11. у графі 2 ставиться дата нагородження або месхочети; у графі 3 записується, ким нагороджений або заохочений працівник, за які досягнення і якою нагородою або заохоченням;

2.25. у графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис (із посиланням на дату, номер і найменування документа).

На підприємстві ведеться така документація шоао обліку блан­ків трудових книжок і заповненій трудових книжок

- книга обліку бланків трудових книж« . вмазиш.в до них. затверджена наказом Мінстату України >и 27 10. 95 № 277 *> типовій формі № П-9;

- книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них заїц. джена наказом Мінстату України від 27.10.95 № 277 по типовій формі №11-10.

До книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до щ» вносяться всі операції, пов'язані з одержанням і витрачанням бланків трудових книжок і вкладишів до них із зазначенням мрії та номера кожного бланка. Книга ведеться бухгалтерією підори, ємства.

Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ве­деться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення, прийняття та звільнення працівників. у ції) книзі реєструються всі трудові книжки, прийняті ВІД працівників при влаштуванні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із записом серії, номера, видані працівникам знову.

У разі одержання трудової книжки у зв'язку із звільненням пра­цівник розписується в особовій картці та в книзі обліку.

Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них і книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них макль бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені підписом керівни­ка підприємства і печаткою.

Бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і вида­ються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трупо­вих книжок.

По закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за веденні трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків тру­дових книжок і вкладишів до них та про суми, одержані за запов­нені трудові книжки і вкладиші до них з доданням прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт за формою, затвердженою наказом Мінстату України від 27.10.95 № 277.

Відповідальність за своєчасне й правильне заповнення трудо­вих книжок, за їх облік, зберігання й видачу несе керівник підпри­ємства або спеціально уповноважена особа, призначена накази керівника.

Книги та вкладиші до них зберігаються у сейфі, доступ до його має право тільки відповідальна особа.

Зберігати книжки з іншими документами і матеріальними цін- осіями не можна. У приміщенні, де зберігаються трупові книж- знаходяться тільки працівники кадрової служби. Записи про причини звільнення у трудовій КНИЖЦІ ПОВИННІ про­їздитись у точній відповідності до формулювання чинного зако­нодавства з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. На­приклад : «Звільнений у зв'язку з прогулом без поважних причин, п 4 ст. 40 КЗпП України».

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, з якими законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад: «Звільнений за власним ба­жанням у зв'язку з зарахуванням до вищого навчального закладу, ст. 38 КЗпП України».

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадить­ся з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 3 вказується причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис - наказ (розпоряджен­ня), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи. Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв'язку із скороченням штату працівників 10 жовтня 1993 р., який с останнім днем його роботи на цьому підприємстві. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу «Відомості про роботу» ставиться порядковий номер запису, у графі 21 дата звільнення (10.10.93), у графі 3 вказується: «Звільне­ний за скороченням штатів, п. 1 ст. 40 КЗпП України», у графі 4 за­значаються дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі переведення з одного підприємства на інше за погоджен­ням між керівниками підприємств у графі 3 записується посилання на погодження: «Звільнений у зв'язку з переведенням на роботу в таке-то підприємство, п. 5 ст. 36 КЗпП України».

У разі переходу на виборну посаду у графі робиться запис: «Звільнений у зв'язку з обранням невиборну посаду в таку-то ор- ганізацію, п. 5 сг. 36 КЗпП України».

У разі розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із здійсненням заходів щодо вдосконалення організації управління промисловістю та іншими галузями народного господарства, крім підстав, передбачених чинним законодавством, робиться посилання на відповідне ріпко, ня уряду України. Наприклад, у графі 3 записується: «Звільнений за скороченням штатів (чисельності) працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України» і далі в дужках зазначається відповідна постанова Кабі­нету Міністрів України.

При призначенні пенсії за віком, пенсії за вислугу років у тру­довій книжці у розділі «Відомості про призначення пенсії» органа­ми соціального захисту населення ставиться штамп «Пенсію при­значено». У трудових книжках зразка 1938 р. зазначений штамп ставиться на першій сторінці.

Звільняючи працівника, всі записи про роботу і нагороди, вне­сені до трудової книжки за час роботи на цьому підприємстві, засвідчують підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або відділу кадрів.

При цьому для осіб працездатного віку необхідно вказати час, тривалість та місце підвищення кваліфікації, яке пройшов праців­ник за останні два роки перед звільненням.

У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фер­мерському) господарстві за трудовим договором, або припинен­ня членства в селянському (фермерському) господарстві післі відповідних записів у трудових книжках, зроблених головою се­лянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, ін­шої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.

Трудова книжка заповнюється одночасно українською та росій­ською мовами. Обидва тексти засвідчуються окремо.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вири працівнику трудову книжку в день звільнення з внесеним до всі записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові спла­чується середній заробіток за весь час вимушеного проіулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про ЩМ звільиення визнається недійсним.

Яидо працівник був відсутній на роботі у день звільнення, то

сНЯК або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому [ЯиШ®! П0ВІД°МЛЄННЯ і3 вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з достав­лю на зазначену адресу допускається тільки за письмовою зго­дою працівника.

у разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою 31 їх письмовою вимогою.

У трудовій книжці померлого в графі 3 розділу «Відомості про роботу» записується: «Роботу припинено у зв'язку зі смерпо», далі заповнюється графа 4 - зазначаються дата і номер наказу про виключення померлого зі списків штатного розпису.

Цей запис засвідчується у встановленому порядку.

Як було зазначено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати трудову книжку в день звільнення, а праців­ник зобов'язаний розписатись у книзі обліку руху трудових кни­жок і вкладишів до них у графі 13 - «Розписка працівника в отри­манні трудової книжки».