Що робити, якщо банк вимагає повернути кредит, який Ви не брали? Це питання спантеличив і учасників юридичного форуму ЛІГА: ЗАКОН.
Шахрайство, некомпетентність банківських установ і багато інших чинників цілком можуть послужити причиною звинувачення особи у невиплаті чужого або неіснуючого боргу. Останнім часом такі ситуації перестали бути рідкістю. Так, наприклад, один з учасників форуму просив роз'яснити порядок дій у ситуації, що склалася: банк пред'являє претензії з невиплати кредиту особі, яка не має до нього ніякого відношення. Непричетність особи до оформлення кредиту підтверджується документом про те, що в період оформлення кредиту він перебував під адміністративним арештом, а також документом про те, що паспорт особи був загублений раніше, ніж був виданий кредит. Однак на сьогоднішній день колекторська компанія вимагає повернення кредиту, а майно особи перебуває під арештом у відповідності з ухвалою суду.
Думка 1. Звернутися до суду із заявою про визнання кредитного договору недійсним, а також заявити вимоги про зняття арешту з майна. У суді представити докази втрати паспорту і факту затримання на дату підписання кредитного договору. Таких підстав буде достатньо для визнання договору недійсним. Далі на підставі рішення суду про визнання договору недійсним знімати арешт з квартири.
Думка 2. Визнавати договір недійсним не треба, адже фактично договір між особою і банком не укладався. Слід ознайомитися з матеріалами судової справи, в апеляційному порядку оскаржити ухвалу суду про забезпечення позову та подати заперечення на позов банку.
Думка 3. Практика показує, що слід подати заяву до прокуратури про підробку документів і шахрайстві з фінансовими ресурсами. Паралельно направити до суду позов про зупинення провадження до розгляду заяви в прокуратурі.
Позиція Ю & З: Дійсно, останнім часом почастішали випадки, коли банк вимагає погашення неіснуючого боргу, або боргу за кредитним договором, оформленим на загублений паспорт.
У першу чергу, звернемо увагу, що в такій ситуації ні в якому разі не можна перераховувати будь-які платежі і погашати чужий борг. Адже як показує судова практика, оплата особою банківських платежів свідчить про його згоду з вимогами банку щодо оплати боргу.
Наявність у особи документів, що підтверджують факт втрати паспорту і факт затримання в момент оформлення кредитного договору, є належними доказами непричетність такої особи до отримання суми, необхідної банком до повернення. Однак у сформованій ситуації банк ігнорує факт оформлення кредиту по втраченого паспорту, що вимагає негайного звернення до слідчого РУВС із заявою про злочин за фактом шахрайства (ст. 190 КК) і підробки документів (ст. 358 КК). Після чого слідчий зобов'язаний порушити кримінальну справу з наступним визнанням особи потерпілим від шахрайства.
Правоохоронні органи в силу своїх повноважень має право вимагати від банку документи, що супроводжують кредитний договір, а також сам кредитний договір для проведення відповідних експертиз. Так, наприклад, укладення графологічної експертизи у разі, коли договір оформлений за загубленим паспортом, стане ще одним підтвердженням непричетність особи до оформлення кредиту.
Враховуючи те, що справа про стягнення боргу знаходиться в суді, особа також має право ознайомитися з матеріалами справи і знімати копії, необхідні йому як докази правоти.
Після звернення до правоохоронних органів слід направити до суду, який розглядає позов банку про стягнення суми боргу, заяву про зупинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до розгляду іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального або адміністративного провадження.
Вже після того, як у процесі кримінального провадження буде винесено постанову, що підтверджує факт шахрайства, буде відновлено справу за позовом про стягнення суми боргу. Однак докази невинності будуть на боці відповідача (особи, обвинуваченого в несплаті кредиту). Крім того, після поновлення провадження у справі слід в апеляційному порядку оскаржити ухвалу суду про забезпечення позову майном боржника.
ВИСНОВОК:
У разі коли банківська установа вимагає від особи виплати по кредиту, оформленим шахрайським шляхом, потерпілому в цій ситуації особі негайно слід звернутися до правоохоронних органів із заявою про злочин за фактом шахрайства (ст. 190 КК) і підробці документів (ст. 358 КК). Якщо ж документа, що підтверджує втрату паспорта чи інший факт непричетності до оформлення кредиту, немає, першочерговим завданням є звернення до правоохоронних органів із заявою про зникнення паспорта. Таку заяву буде служити підтвердженням того, що громадянин зробив необхідні заходи для попередження шахрайства.