Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (далі - Закон про гуманізацію) стосується не тільки майбутніх економічних злочинів, а й тих, що були скоєні раніше. Адже згідно зі ст. 58 Конституції, ст. 5 КК закони, що скасовують злочинність діяння, пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, мають зворотну дію в часі. Тобто вони стосуються осіб, які вчинили діяння до набрання таких законів у силу. До таких законів відноситься і Закон про гуманізацію.
Причому Закон про гуманізацію стосується не тільки осіб, які відбувають покарання за економічні злочини, а й тих, хто утримується під вартою. Частина з тих, хто «перебуває за гратами», повинна бути випущена на свободу у зв'язку з декриміналізацією злочинів, у вчиненні яких їх звинувачують, частина - у зв'язку з введенням заборони на застосування до них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Порядок такого звільнення представлений нижче.
Визначити, декриміналізується (скасовується) або гуманізіруется (пом'якшується) відповідальність особи за злочин
До осіб, які підпадають під декриміналізацію (скасування кримінального переслідування) і мають можливість зміни запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на більш «м'яку», належать ті, хто підозрюється, обвинувачується, підсудили у скоєнні злочинів, передбачених ч. ч. 2 - 3 ст . 207, ч. 2 ст. 208, ст. 228, ч. 2 - 3 ст. 234 КК.
Решта декриміналізувати злочини не передбачали позбавлення волі, а тому обрання запобіжного заходу до підозрюваних у їх скоєнні неможливо було в принципі.
До осіб, які підпадають під декриміналізацію (скасування кримінального переслідування) і мають можливість зміни запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на більш «м'яку», належать ті, хто підозрюється, обвинувачується, підсудили у скоєнні злочинів, передбачених: ст. 200, ст. 203-1, ч. 2 - 3 ст. 204, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209-1, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212-1, ч. 2 ст. 216, ч. 2 ст. 222, ст. 222-1, ст. 223-2, ч. 2 - 3 ст. 224, ст. 229, ст. 231, ст. 232, ч. 2 - 4 ст. 232-1, ст. 233, ч. 2 ст. 364-1, ст. 365-1, ч. 2 - 4 ст. 368-3, ч. 2 - 4 ст. 368-4 КК.
Решта «гуманнізірованние» злочини не передбачали позбавлення волі, а тому обрання запобіжного заходу до підозрюваних у їх скоєнні не можна було в принципі.
Подати клопотання про закриття кримінальної справи у зв'язку з відсутністю складу злочину
Виходячи з визначення злочину, даного в ст. 11 КК, таким може бути тільки те діяння, яке передбачено нормами КК. Відповідно, виняток статті із КК позбавляє склад злочину одного з ключових його ознак - кримінальної караності. Тому кримінальну справу, порушену за ознаками декриміналізувати злочини, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину згідно з п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК.
В принципі слідчий або суд повинні самі закрити кримінальну справу за декриміналізованими статтями, не чекаючи відповідного клопотання з боку підозрюваного, обвинуваченого або підсудного. Таке клопотання може лише служити їм сигналом до дії. Особливо корисно воно може бути в судовому процесі, оскільки оскаржити постанову / ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання буде простіше, ніж оскаржити бездіяльність суду (можливість оскарження бездіяльності суду КПК не передбачена).
Подати клопотання про зміну запобіжного заходу
На відміну від декриміналізації злочинів, «гуманізація» не передбачає закриття кримінальної справи, а «все лише» веде до пом'якшення ймовірного покарання. Однак і це може служити підставою для звільнення особи з-під варти. Адже згідно нової редакції ч. 1 ст. 155 КПК взяття під варту у справах про злочини, більше 3000 н. м. д. г. можливе тільки у виняткових випадках, зазначених у цій статті. Якщо ж покарання нижче 3000 н. м. д. г., то підстави для взяття під варту і зовсім відсутні.
У результаті «гуманізації» різні покарання за вчинення зазначених вище економічних злочинів, включаючи такі, що передбачали позбавлення волі, були замінені штрафами. Відповідно, підстави для застосування заходи забезпечення у вигляді утримання під вартою в одних випадках відпали зовсім, в інших - істотно змінилися.
Тому п. 5 Перехідних положень Закону про гуманізацію передбачає перегляд запобіжних заходів, застосованих до осіб, підозрюваним або обвинуваченим у скоєнні злочинів, що передбачає тепер покарання у вигляді штрафу. Підставою для такого перегляду служить клопотання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або прокурора про зміну запобіжного заходу (докладніше про це документ - у матеріалі «Клопотання про зміну запобіжного заходу у зв'язку з Законом про гуманізацію»)
Наслідки:
1. Звільнення з-під варти
Якщо справа щодо декриміналізованих злочинів було закрито на стадії досудового слідства, то відповідно до ч. 3 ст. 165 КПК особа повинна бути звільнена з-під варти на підставі постанови органу дізнання, слідчого або прокурора.
Якщо ж справа вже знаходиться в стадії судового провадження, то для звільнення з-під варти має бути винесено відповідне рішення суду.
2. Передача справи органу, уповноваженому розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Враховуючи, що всі декриміналізувати злочини були перекваліфіковані в розряд адміністративних правопорушень, то в даному випадку також має бути застосована ч. 6 ст. 6 КПК. Згідно з цією нормою, якщо в ході дізнання, досудового чи судового слідства поряд з обставинами, що стали підставами для закриття кримінальної справи, були виявлені ознаки адміністративного правопорушення, орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя повинні направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справи про адміністративні правопорушення. У даному випадку - районному (міському) суду, який має розглянути справу за правилами, встановленими КУпАП.
Наслідки:
Звільнення з-під варти / збереження запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
Якщо у органів слідства або суду не буде фактів невиконання особою, що містяться під вартою, обов'язків, пов'язаних з раніше застосованої запобіжним заходом (зокрема, зазначених у ст. 1491 КПК) або невиконання вимог щодо внесення коштів як застави, то особа підлягає звільненню з - під варти зі зміною запобіжного заходу, застосованої до нього.
Якщо ж такі факти будуть, то запобіжний захід у вигляді взяття під варту може бути збережена. Адже невиконання таких обов'язків у справах про злочини, що передбачають застосування штрафу у розмірі більше 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, згідно зі ст. 155 КПК може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. І оскільки всі покарання у вигляді позбавлення волі за гуманізованим злочинів були замінені на штрафи понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то до всіх цих випадків слід застосовувати п. 1 ч. 1 ст. 155 КПК.
Крім того, завдяки змінам, на зміну запобіжного заходу можуть розраховувати ті особи, які звинувачуються у злочинах, які передбачають позбавлення волі на термін менше трьох років. Адже тепер ні в яких «виняткових випадках» взяття під варту до них не може бути застосоване.