Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Коментар статті Конституції:
Кожний мешканець України має право на житло. Ви може побудувати будинок і обслуговуючі його будівлі, придбати їх у власність на основі цивільно-правових угод або взяти в оренду. Громадяни України мають право на одержання у встановленому порядку житлового приміщення (квартири) у будинках державного житлового фонду (будинки і жилі приміщення, що належать державі), у будинках громадського житлового фонду (будинки, що належать кооперативним організаціям та їх об'єднанням, профспілковим організаціям), фонду житлово-будівельних кооперативів (будинки, які збудовані і належать житлово-будівельним кооперативам).
Житлові будинки, побудовані громадянами України або придбані ними на основі цивільно-правових угод, є їх власністю. Власним будинком громадянин на свій розсуд володіє, користується і розпоря-джається. Він може вчиняти щодо своєї власності будь-які дії, що не суперечать закону, може його бе-зоплатно або за плату передавати у володіння або користування іншим особам, а також відчужувати. Здійснюючи свої права, власник будинку зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси інших громадян, підприємств, організацій і держави, а також додержуватись моральних засад суспільства (Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р ).
Житлові приміщення (квартири) в будинках державного і громадського фонду надаються на основі договору найму житлового приміщення у безстрокове користування. Умови користування житловим приміщенням, права і обов'язки наймача і членів його сім'ї у будинках державного і громадського фонду визначаються Житловим кодексом України.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, можуть вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати з житлового фонду кооперативу житлове приміщення (квартиру). Права і обов'язки члена кооперативу, а також членів його сім'ї, умови користування і підстави припинення користування житловим приміщенням (квартирами) визначаються статутом кожного житлового кооперативу.
Надання житла в будинках державного і громадського фонду провадиться в першу чергу громадянам, які потребують соціального захисту (інваліди, ветерани війни і праці, учасники воєнних дій), як правило, безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Громадяни України, які користуються державним житлом на умовах найму, можуть приватизувати займане ними житло у порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 р.
Право громадян на житло гарантується (забезпечується) шляхом стимулювання державою будів-ництва та реконструкції як державного і громадського, так і приватного житлового фонду; розширення обсягів спорудження більш комфортного житла, малоповерхових будинків садибного типу, розвитку малих і середніх населених пунктів; забезпечення державним житлом громадян, які потребують поліп-шення житлових умов (перш за все малозабезпечених. інвалідів, ветеранів війни, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи); надання пільгових кредитів для спорудження або придбання власного житла в першу чергу громадянам, які тривалий час перебувають на обліку для поліпшення житлових умов, а також молодим сім'ям; сприяння збільшенню обсягів будівництва, поліпшенню якості та підвищенню рівня благоустрою житла в сільських населених пунктах, створення житлово-комунальної служби села; подальшого, у міру реформування заробітної плати, переходу на самоокупну систему оплати за користування житлом і за комунальні послуги та надання адресних субсидії* на ці витрати громадянам, які потребують соціального захисту.
Житлові права громадян України охороняються законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законом. Винятком можуть бути випадки, коли житлові права здійснюються у суперечності з призначенням цих прав або з порушенням прав інших громадян, державних та інших організацій.
Житлові будинки, що перебувають у власності громадян, не можуть бути вилучені у них, власника будинку не може бути позбавлено права користуватися ним, крім випадків, передбачених законом, наприклад у разі знесення будинку у зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб, конфіскації будинку за вироком суду у зв'язку з вчиненням злочину тощо. І