Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.
Коментар статті Конституції:
Цією статтею, яка грунтується на положеннях статті 10 Міжнародного пакту про економічні, со-ціальні і культурні права, гарантується рівність дітей у загальногромадянських правах (на навчання, охорону здоров'я та ін.). Що стосується рівності прав дітей, які випливають із сімейних відносин, то вони регламентуються ст. 50, 57, 117 КЗпШС, ст. 529 Цивільного кодексу України. Так, діти, зачаті у шлюбі, визнаному недійсним, мають ті ж самі права і обов'язки, що і діти, народжені у дійсному шлюбі. Діти, народжені від батьків, які не перебувають у шлюбі між собою, якщо походження їх встановлено за спільною заявою батьків або за рішенням суду, мають ті ж права і обов'язки щодо батьків і їх родичів, що й діти, які народилися від осіб, що перебувають у шлюбі. Усиновлені діти прирівнюються в особистих і майнових правах та обов'язках до дітей усиновителя за походженням. Зокрема, всі діти (у тому числі усиновлені) мають право на спадщину за законом.
Закон суворо карає за здійснення будь-якого насильства над дитиною та її експлуатацію. Так, згідно із ст. 41 Кримінального кодексу України вчинення злочину щодо малолітнього та підмовлення неповнолітнього до вчинення злочину або залучення неповнолітнього до участі в злочині кваліфікуються як обставини, що обтяжують відповідальність за злочин. Кримінальний кодекс містить ряії статей, що передбачають кримінальну відповідальність за скоєння злочину проти дітей (ст. 96 КК передбачає кримінальну відповідальність за умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини/ст. 111 - за залишення без допомоги малолітнього, Що знаходиться в небезпечному для життя стані; ііт.115 - за зловживання опікунськими правами та залишення підопічних дітей без нагляду і допомоги; сп 117 - за зґвалтування не-повнолітньої або малолітньої; ст.120 - за статеві зносини з особою, яка не Досягла статевої зрілості; ст. 121 - за розбещення неповнолітніх; ст. 122 - за мужолозтво у відношенні до неповнолітніх; ст. 124 - за викрадення чужої дитини; ст. 208 - за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, в пияцтво, заняття жебрацтвом, проституцією, азартними іграми, а також використання неповнолітніх з метою паразитичного існування; 6т. 208 - за доведення неповнолітнього до стану Оп'яніння).
Для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, створюються школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі сімейного типу, з повним державним утриманням.
Заохочення та підтримка благодійницької діяльності щодо дітей з боку держави проявляється перш за все у зменшенні балансового прибутку, який підлягає оподаткуванню, на суму грошових коштів, ма-теріальних цінностей і нематеріальних активів підприємств, перерахованих до відповідних дитячих ус-танов, закладів; у звільненні коштів, що надходять у вигляді пожертвувань від юридичних і фізичних осіб фондам, дитячим закладам і установам, від оподаткування.