Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати іза діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.


Коментар статті Конституції:

За загальним положенням, встановленим цією статтею, закони та інші нормативно-правові акти (укази Президента, постанови Кабінету Міністрів, накази міністерств та держкомітетів тощо), не мають зворотної сили в часі, тобто №е поширюються на поведінку, що мала місце /в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності (щодо моменту набрання законом чинності див. коментар ст. 94 Конституції). Не має зворотної сили як закон, що вперше встановлює юридичну відповідальність за певну поведінку, так і акт, який обтяжує відповідальність за вчинення будь-якого діяння порівняно з діючим законом.

Виняток з цього правила становлять закони або інші нормативно-правом акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність і саме тому мають зворотну силу.

Скасування юридичної відповідальності означає повну її відміну. В цих випадках закон чи інший нормативно-правовий акт або їх частини, що встановлювали відповідальність, втрачають силу. Втрачати силу вони можуть у таких формах: про це безпосередньо сказано в наступному законі або іншому нормативно-правовому акті; новий закон або інший нормативно-правовий акт фактично своїм змістом припиняють дію попередніх; закон або інший нормативно-правовий акт були прийняті на певний строк, і цей строк закінчився.

До законів або інших нормативно-правових актів, що пом'якшують відповідальність, відносяться ті, які порівняно до попередніх:

передбачають більш м'який вид покарання або іншого заходу впливу (замість позбавлення волі - штраф тощо); або, залишивши більш суворий вид покарання або іншого заходу впливу, встановлюють поряд з цим, альтернативно, більш м'який вид санкцій. Наприклад, в санкції статті попереднього закону передбачалося лише позбавлення волі, а в наступному - позбавлення волі або виправні роботи;

скасовують в альтернативних санкціях покарання більш суворого виду;

знижують у відносно визначених санкціях мінімальну або максимальну межу покарання або обидві ці межі. Наприклад, замість позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, встановлюють строк від 1 до 5 років, або замість строку від 2 до 7 років встановлюють строк від 2 до 5 років тощо;

встановлюють у диспозиціях статей ознаки, що пом'якшують відповідальність особи. Наприклад, у диспозиції ст. 160 КК України в редакції законів від 12 січня 1983 р. і 8 лютого 1995 р. вартісна межа кри-мінально-караної незаконної порубки в лісах 1 групи і була 100 і 200 крб. Законом від 6 березня 1996 р. ця межа була підвищена до 250 та 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Таким чином, нова редакція цієї статті пом'якшує відповідальність особи і закон від 6 березня 1996 р. в цій частині має зворотну силу;

конкретизують положення так званих бланкетних диспозицій, фактично пом'якшуючи відповідальність особи. Наприклад, положення диспозиції ст. 106 КК України (легкі тілесні ушкодження) конкретизувалися Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень від 11 січня 1978 р. Згідно з цими Правилами до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я відносились такі, що потягли тимчасову непрацездатність особи на строк до 12 днів. Але новими Правилами від 17 січня 1995 р. до тілесних ушкоджень такого ступеня відносяться ті, що потягли короткочасну непрацездатність особи на строк від 6 до 21 дня Таким чином, Правила 1995 р. фактично пом'якшили відповідальність особи за спричинення легких тілесних ушкоджень. Тому в цій частині зазначений нормативний акт має зворотну силу.

В тих випадках, коли закон або інший нормативно-правовий акт частково посилюють відповідаль-ність, а частково пом'якшують, вони мають зворотну силу лише в тій частині, яка пом'якшує відповідаль-ність.

Частина 2 ст. 58 закріплює ще одне важливе положення, за яким правопорушення - це лише таке діяння, що на час його вчинення визнавалося таким, що суперечить закону. Іншими нормативно-правовими актами відповідальність за правопорушення встановлюватися не може. Тому це положення слід розглядати як втілення відомого принципу демократичного суспільства: немає злочину і немає покарання без вказівки про це в законі.

Часом вчинення діяння слід вважати період, коли була виконана протиправна дія або мала місце протиправна бездіяльність. Оскільки ознаками правопорушення є діяння і наслідок, то особа несе відпо-відальність за законом, який був чинним на момент скоєння діяння, а не настання наслідку.

В цілому прокоментовані положення ст.58 Конституції свідчать про гуманні принципи, закладені в цій статті, завдяки чому людина може бути впевнена, що незалежно від будь-яких змін політичного, еко-номічного або соціального характеру в країні вона не може бути притягнута до відповідальності, якщо на час дії закону або іншого нормативно-правового акта не вчинила правопорушення, ним передбаченого.


Получите за 15 минут консультацию юриста!