В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.


Коментар статті Конституції:

Відповідно до чинного законодавства видання і розпоряджень та наказів є однією з форм реалізації І владних повноважень посадових осіб. Ними є - особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також займають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи ор-ганізаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

Розпорядження - це правовий акт. який має владний характер та видається в межах повноважень, наданих посадовій особі чи державному органу. Наказ являє собою правовий акт управління, який ви-дається на основі діючого законодавства та актів вищестоящих органів відповідними керівниками мініс-терств, відомств, підприємств, установ та організацій. Ці акти можуть мати індивідуальний або нор-мативний характер.

Розпорядження та накази мають бути законними, чіткими, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно і в строк. Вони є обов'язковими для виконання фізичними та юридичними особами, яким ці накази чи розпорядження безпосередньо адресовані. Невиконання правомірного розпорядження чи наказу тягне за собою певний вид юридичної відповідальності.

У випадку, коли віддані розпорядження чи накази суперечать діючому законодавству, вони мають бути негайно приведені у відповідність до останнього або відмінені особою, що їх віддала, чи вищестоящою посадовою особою. Це положення стосується також і явно злочинних розпоряджень та наказів, тобто таких правових актів, дія яких спрямована на вчинення злочину. При цьому особа, що їх віддає, а також особа, що їх виконує, повинні усвідомлювати злочинний характер цих правових актів.

Ніхто не має права примушувати особу виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, і ніхто не зобов'язаний їх реалізовувати. Наприклад, згідно з п. 10 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР, який затверджено Указом Президії Верховної Ради УРСР 29 липня 1991 р., в разі одержання неправомірного наказу підлеглий зобов'язаний негайно доповісти про неправомірність наказу особі, що його віддала. В разі підтвердження наказу - не виконувати його, а доповісти старшому прямому начальникові.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу в залежності від характеру ско-єного правопорушення та його наслідків винна особа може бути притягнута до того чи іншого виду юри-дичної відповідальності згідно з чинним законодавством.