Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Коментар статті Конституції:
Народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні має безумовне і пріоритетне право на її безпосереднє здійснення. Це право є природним правом. Не випадково у ч. 1 статті 21 Загальної декларації прав людини встановлено, що кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників. Здійснення влади народом визначається в Конституції як народне волевиявлення. За своїм змістом воно може стосуватися будь-яких сторін життя народу: політичного, економічного, соціального, культурного тощо.
Щоб безпосереднє народовладдя відповідало інтересам народу, було його справжнім волевиявлен-ням, воно має здійснюватися в певних правових формах, які попередньо визначаються і закріплюються Конституцією та окремими законами. Основними з них є: вибори, референдуми, народні законодавчі ініціативи тощо.
У даній статті не дається вичерпного переліку форм безпосередньої демократії, через які здійснюється волевиявлення народу, а закріплюються лише його пріоритетні, провідні форми, а саме: вибори і референдум. Разом з тим допускається можливість здійснення народного волевиявлення й через інші форми безпосередньої демократії.
Вибори як форма народного волевиявлення є одним із способів формування народом органів дер-жавної влади та місцевого самоврядування або інших інститутів. Це стосується насамперед формування представницьких органів законодавчої влади - парламентів, виборів президента, представницьких органів місцевого самоврядування тощо.
Вибори і виборчі системи поділяються на кілька видів в залежності від суб'єктів виборів, часу і порядку їх проведення та інших обставин.
За часом проведення вибори в Україні можуть бути черговими, позачерговими, повторними. Вибори можуть також призначатися для обрання нових депутатів замість вибулих.
За суб'єктами пасивного виборчого права вибори поділяються на вибори народних депутатів Ук-раїни до Верховної Ради України, вибори Президента України, вибори депутатів Автономної Республіки Крим, депутатів міських, сільських і селищних рад та голів цих рад.
За порядком проведення виборів розрізняють* такі виборчі системи: мажоритарну, пропорційну і змішану (мажоритарно-пропорційну або пропорційно-мажоритарну).
За мажоритарною виборчою системою обраними вважаються кандидати, що отримали більшість голосів виборців. Світовий досвід свідчить про те, що необхідна кількість голосів при голосуванні за мажо-ритарною виборчою системою може визначатися як перевищення половини загальної кількості голосів виборців (абсолютна більшість), або як перевищення кількості голосів виборців, зібраних одним кандида-том, над кількістю голосів, поданих за інших кандидатів окремо (відносна більшість). Так, за мажоритар-ною виборчою системою формуються вищі представницькі органи держави у СІЛА, Франції, Великобри-танії та багатьох інших країнах.
На відміну від мажоритарної пропорційна виборча система передбачає, що кількість депутатських мандатів, отриманих політичною партією (рухом, блоком), пропорційна кількості голосів, поданих за партію (рух, блок) у межах всієї країни або в межах багатомандатного виборчого округу. Подібна виборча система використовується при обранні парламентів Іспанії, ФРН, Ізраїлю та ряду інших країн у поєднанні із мажоритарною системою або самостійно.
У відповідності з п. 4 статті 43 закону про вибори народних депутатів України обраним вважається кандидат у депутати, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, але не менше 25 відсотків від числа виборців, внесених до списків виборців даного округу.
Наступні вибори до Верховної Ради України мають проводитись у березні 1998 р. за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. Попередні вибори народних депутатів проводилися за мажори-тарною системою.
Референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом безпосереднього голосування законів України або інших рішень із важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.
Якщо вибори е головним чином формами народного державотворення, то референдуми є насамперед формами законотворчості, правотворчості. Вони є вищою формою безпосередньої демократії.
Референдуми поділяються на кілька видів. За територіальною ознакою вони поділяються на всеук-раїнський та місцеві. За наслідками проведення - на вирішальні і консультативні, за своїм предметом і змістом - на конституційні, законодавчі та інші.
Порядок проведення референдумів встановлений Законом "Про всеукраїнський та місцеві рефе-рендуми" від 3 липня 1991 р.