В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з7зд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
Коментар статті Конституції:
У статті закладені конституційні основи створення і діяльності нового інституту в системі правосуддя, який раніше був невідомий вітчизняній практиці судоустрою - це Вища рада юстиції. Аналоги цієї інституції існують в Іспанії, Італії, Франції (Вища рада магістратури) та деяких інших країнах Європи.
Напрямки діяльності Вищої ради юстиції визначаються декількома функціями. Основне завдання цього органу полягає в остаточному завершенні процесу відбору кандидата на посаду судді, тобто дана інституція є головним елементом складного механізму проходження кандидата на посаду судді (попередній відбір, конкурс, кваліфікаційна комісія). За рішенням Вищої ради юстиції вноситься подання Президентові України про перше призначення суддів і подання до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково.
На цей орган покладено конституційний обов'язок щодо якісного формування суддівського корпусу в державі. Одночасно дана інституція стає гарантом незалежності суддів на той випадок, якщо в системі виконавчої або законодавчої гілок державної влади буде виявлено незадоволення безкомпромісністю судді під час відправлення правосуддя. Звільнення судді з посади у випадках, які зазначені у пунктах 3-5, 7-9 ч. 5 ст. 126 Конституції, можливо лише за поданням Вищої ради юстиції.
Вища рада юстиції за аналогами з Вищими радами магістратури в європейських країнах компе-тентна не лише у справах суддів, а й у справах прокурорів.
Тому Вища рада юстиції правомочна розглядати питання і приймати рішення щодо порушення вимог закону про несумісність подальшого перебування на посаді із заняттям іншою діяльністю не лише суддями, а й прокурорами будь-якого рівня.
На Вищу раду юстиції покладені функції дисциплінарного органу, які здійснюються у двох напрям-ках. Щодо суддів Верховного Суду і суддів вищих спеціалізованих судів Вища рада юстиції виконує по-вноваження першої інстанції, оскільки безпосередньо здійснює дисциплінарне провадження відносно цих посадових осіб. Її рішення за змістом статті Конституції слід вважати з цього приводу остаточним. Другим напрямком реалізації даних функції* Вищої ради юстиції є розгляд скарг щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів і прокурорів усіх рівнів. Тобто на Вищу раду юстиції покладена компетенція апеляційної інстанції у системі дисциплінарного провадження суддів указаних судів і прокурорів.
Діяльність Вищої ради юстиції покликана, з одного боку, не допустити проявів корпоративності у формуванні суддівського корпусу, а з ІНШОГО - забезпечити гарантію незалежності суддів у здійсненні правосуддя від можливого тиску з боку представників виконавчої і законодавчої гілок державної влади шляхом використання процесу призначення суддів. Тому склад Вищої ради юстиції формується таким чином, щоб жодна з гілок державної влади не мала вирішального голосу під час прийняття рішення щодо кандидата на посаду судді чи притягнення його до відповідальності.
Крім того, запроваджено представництво у Вищій раді юстиції від основних категорій юристів, які у процесі відправлення правосуддя виконують різні функції і мають різні процесуальні обов'язки й інтереси (це судді, прокурори, адвокати), що об’єктивно буде сприяти неупередженій оцінці і одночасно достатній вимогливості щодо кандидатів у судді. Зауважимо, що з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначає трьох членів до Вищої ради юстиції. Це свідчить про високу оцінку ролі представників даної галузі суспільної діяльності, які готують юристів і формують підвалини правової науки.
Таким чином, до процесу призначення суддів на посади залучаються представники найбільш компе-тентної у сфері юриспруденції частини населення.