Розділ 8. ПРАВОСУДДЯ: Конституція України

Функцію здійснення правосуддя держава покладає виключно на суди. Вони є органами судової вла-ди, яка згідно зі ст. 6 Конституції діє незалежно від І законодавчої і виконавчої влади. Інші органи державної влади і посадові особи не вправі приймати на себе функцію і повноваження, які є компетенцією органів правосуддя. Виключно суди виконують примусові повноваження державної влади і в законному порядку визнають особу винною у вчиненні злочину і піддають її кримінальному покаранню. Призначенням судів є також здійснення захисту гарантованих Конституцією кожному прав і свобод (ст. 55). Роль суду в цьому значно підвищено новим положенням про те, що компетенцію суду поширено на всі правовідносини, що виникають у державі.

Наділяючи суддів незалежністю при здійсненні правосуддя, Конституція закріплює основні гарантії їх незалежності. Серед них важливими є новий порядок обрання суддів усіх ланок Верховною Радою і обіймання ними посади безстроково (крім суддів, які призначаються на посаду вперше, а також суддів Конституційного Суду). Це - реальні гарантії незалежності суддів, які мають звільнити їх від впливу місцевих органів виконавчої влади і сприяти підвищенню авторитету суддів - носіїв судової влади.

Для забезпечення незалежності суддів у здійсненні правосуддя і захисту їх від впливу законодавчої і виконавчої влади Конституція закріпила утворення нової інституції у системі правосуддя - Вищої ради юстиції, механізм діяльності якої визначає закон. Їй надано також компетенцію і у справах прокурорів.

Новим для здійснення правосуддя є участь у ньому народу через присяжних. Конституція не вказує, які справи будуть розглядатися за участю присяжних, що передбачатиметься законом.

У Конституції не відтворено всю систему судів, вона буде визначатися галузевим законом, який закріпить види місцевих і спеціалізованих судів, їх структуру та повноваження. Згідно з пунктом 12 р. XV він мас бути прийнятий протягом не більш ніж п'яти років. Проте Конституція закріплює важливі принципи організації судів: територіальність і спеціалізацію. Зазначене дає підстави вважати, що місцеві суди будуть утворюватись, виходячи, як правило, з адміністративно-територіального поділу і максимального наближення їх до населення.

Закріплення такого принципу організації судів, як спеціалізація, означає, що справи певних категорій будуть розглядатися компетентними суддями. Крім того, цей принцип дає підстави для утворення в разі необхідності окремих спеціалізованих судів загальної юрисдикції (господарських, адміністративних, у справах неповнолітніх тощо).

Конституція визначає основні засади судочинства. Серед них є нові, важливі ознаки демократичного судочинства, яких не було у чинному законодавстві. Зокрема, це змагальність сторін у судовому розгляді кримінальної справи, повне фіксування судового процесу технічними засобами, забезпечення апеляційного оскарження рішень суду.