1. Коментована стаття до учасників податкових правовідносин відносить представника платника податку. Слід зазначити, що норми ПК не дають нам підстав для застосування норм Цивільного кодексу України при характеризуванні даного суб'єкта. Звернутись за аналогією до норм цивільного права не є можливим, оскільки відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України "...до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом". В Податковому кодексі України відсутні норми, які б дозволили в податковому представництві виходити зі змісту статті 242 ЦК України. Подібне застереження щодо застосування цивільно-правових норм встановлено і в Російській Федерації. Однак в Податковому кодексі Російської Федерації (частина 2 статті 27) міститься пряме посилання на застосування в інституті податкового представництва цивільно-правових норм.
2. Зазначаючи, що особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника права на особисту участь у таких правовідносинах, законодавець має на увазі участь уповноваженого представника. Уповноважений представник платника податків - це особа, уповноважена платником представляти його інтереси в контролюючому органі чи в суді. Уповноважений представник здійснює свої повноваження на підставі довіреності, виданої в порядку, встановленому чинним законодавством (відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України).
3. Серед представників платника особливу роль відіграють їх законні представники. Законний представник - це фізична особа, яка реалізує права та обов'язки, носієм яких є платник податку (збору). Законний представник вступає в податкові правовідносини тоді, коли платник податку (збору) не в змозі їх самостійно реалізувати (коли платник - це фізична особа), або коли він уповноважений їх виконувати, виходячи із закону чи установчих документів (коли платник - юридична особа або її відокремлений структурний підрозділ).
4. Прикладом участі законних представників в податкових правовідносинах можуть бути відносини, врегульовані в ст. 99 ПК "Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб".
Дана стаття містить перелік законних представників платників податків - фізичних осіб. До них, відповідно до п. 99.5 ст. 99 ПК належать "батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) неповнолітніх, опікуни недієздатних, особи, на яких покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутніх (законні представники платників податків - фізичних осіб)". Законні представники повинні від імені відповідних фізичних осіб:
подати за наявності підстав органу державної податкової служби заяву для реєстрації таких фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та у випадках, передбачених ПК, іншу інформацію, необхідну для ведення зазначеного Державного реєстру;
своєчасно подавати належним чином заповнені декларації про доходи та майно (відповідний обов'язок закріплено за законними представниками і в п. 179.6 ст. 179 ПК);
у випадках, передбачених ПК, вести облік доходів і витрат;
виконувати інші обов'язки, визначені ПК.
За невиконання перелічених вище обов'язків законні представники платників податків - фізичних осіб несуть відповідальність, передбачену ПК.
5. На законного представника податкові права та обов'язки покладаються законом, незалежно від волевиявлення особи, яку представляють. Уповноважений представник може реалізувати тільки ті права чи обов'язки, на які його було уповноважено в установленому порядку.
Законний представник фізичної особи реалізовує права та обов'язки, які платник самостійно не в змозі реалізувати або через неповноліття, або через недієздатності. Уповноважений представник реалізує ті права та обов'язки, які платник має змогу реалізувати самостійно, однак в силу певних обставин покладає їх виконання на іншу особу.
6. Представник платника податків користується тими ж правами, що і платник податків. Загальні права платника податку закріплено в ст. 17 ПК (див. коментар до ст. 17 ПК).