НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 57 Податкового кодексу України
Платники податків та податкові агенти повинні сплачувати податкові зобов'язання у строки, встановлені ПКУ. За порушення цього обов'язку встановлено юридичну відповідальність.
Якщо платник податків самостійно визначає суму податкового зобов'язання у поданій ним податковій декларації, то він зобов'язаний сплатити задекларовану суму протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, крім випадків, передбачених ПКУ. Тобто, платник податків може сплатити задекларовану (а отже, узгоджену) суму податкового зобов'язання у будь-який час з моменту подання податкової декларації, але не пізніше 10-го календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації.
Якщо сплата податку здійснюється податковим агентом, то останній зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (тобто, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання податкової декларації, що має бути подана протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 49.18.1 ст. 49 ПКУ)).
Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства (визначення податкових зобов'язань у неконфліктних ситуаціях), такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (визначення податкових зобов'язань у конфліктних ситуаціях, тобто, у зв'язку з порушеннями законодавства, які мали місце на думку контролюючого органу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Тобто, у зазначених випадках платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку (див. коментар до ст. 56 ПКУ) протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов'язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, на 11-й календарний день, наступний за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи банків та поштові відділення.
ПКУ встановлено відповідальність банків за порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів коштів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (див. коментар до ст. 129 ПКУ).
У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів. Форма квитанції про прийняття податків і зборів затверджена наказом Державної податкової служби України N 964 від 20.12.2010 р.