НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 65 Податкового кодексу України
1. Фізичні особи - підприємці підлягають взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.
Згідно частини 5 статті 43 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-IV державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи - підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця для взяття фізичної особи - підприємця на облік.
Приватні нотаріуси та інші фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органів та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує їх право на ведення діяльності, зобов'язані стати на облік у органі державної податкової служби за місцем свого постійного проживання протягом 10 днів від дати такої реєстрації.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Серед фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є категорія осіб, для яких умовою провадження такої діяльності законом визначена її державна реєстрація у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Зокрема, відповідно до Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року N 3425-XII нотаріальна діяльність здійснюється за умови реєстрації приватної нотаріальної діяльності органами Міністерства юстиції України. Згідно з Законом України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 року N 2887-XII адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність за умови одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.
Водночас, відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року N 3125-XII аудиторська діяльність - підприємницька діяльність.
З урахуванням викладеного та відповідно до розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів органи державної податкової служби здійснюють взяття на облік фізичних осіб - підприємців та адвокатів, нотаріусів та судових експертів, як осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Взяття на облік інших категорій фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (зокрема, аудиторів), здійснюється тільки за умови їх реєстрації як фізичних осіб - підприємців.
Взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, здійснюється органах державної податкової служби за місцем постійного проживання таких осіб.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах державної податкової служби як фізична особа - підприємець.
2. Самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Облік самозайнятих осіб полягає у внесенні до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відповідних записів щодо державної реєстрації або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрації, постановки на облік, зняття з обліку, внесення змін про самозайняту особу, а також вчинення інших дій, що передбачені Порядком обліку платників податків.
Основні засади формування та інформаційного наповнення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків визначені в статті 70 "Державний реєстр фізичних осіб - платників податків" Податкового кодексу України.
3. Відповідно до пункту 6.9 Порядку обліку платників податків і зборів для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати:
- заяву за ф. N 5-ОПП (додаток 8 до Порядку обліку платників податків і зборів);
- копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за формою, визначеною додатком до Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05.05.93 р. N 155, якщо заявник є адвокатом, який займається адвокатською діяльністю індивідуально та не зареєстрований як фізична особа - підприємець;
- копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України за формою, що відповідає додатку 7 до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005 р. N 86/5, якщо заявником є судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізованої установи та отримав право самостійно здійснювати судово-експертну діяльність.
Вказані документи фізична особа має подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за місцем свого постійного проживання. При подачі документів пред'являється оригінал зазначених документів.
Із урахуванням положень ст. ст. 63 та 65 Податкового кодексу України приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в органах державної податкової служби:
- за місцем проживання (податкової адреси), якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспорта) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) відповідають одному органу державної податкової служби. При цьому такий орган є основним і єдиним місцем обліку приватного нотаріуса як самозайнятої особи;
- за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), якщо місце проживання приватного нотаріуса та місце розташування його контори відповідають різним органам державної податкової служби.
4. Пунктом 65.4 Податкового кодексу України закріплено перелік підстав, за наявності яких орган державної податкової служби відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність:
- наявність обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
- документи подані за неналежним місцем обліку;
- невідповідність документів встановленим вимогам, подання їх не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
- фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
- неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Після усунення вказаних причин, фізична особа має право повторно звернутися та подати документи для взяття її на облік.
5. Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи - підприємця органом державної податкової служби проводиться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей від державного реєстратора чи заяви від платника податків та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора чи заяви платника податків у журналі за ф. N 7-ОПП (додаток 9 до Порядку обліку платників податків і зборів).
Взяття на облік фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви за ф. N 5-ОПП (додаток 8 до Порядку обліку платників податків і зборів).
Після взяття платника податків на облік за основним місцем обліку орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП (додаток 2 до Порядку обліку платників податків і зборів). Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків в органі державної податкової служби.
У довідці про взяття на облік фізичної особи - підприємця перед прізвищем, ім'ям та по батькові такої особи обов'язково вказується "Фізична особа - підприємець".
Орган державної податкової служби у день взяття на облік фізичної особи - підприємця передає відповідному державному реєстратору дані про дату взяття на облік для внесення цих відомостей до Єдиного державного реєстру.
У довідці про взяття на облік фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, перед прізвищем, ім'ям та по батькові такої особи обов'язково вказується вид професійної діяльності, наприклад, "Приватний нотаріус", "Адвокат" тощо.
6. За видачу та заміну довідки про взяття на облік платника податків плата не справляється.
7. Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається органом державної податкової служби із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Якщо платник податків перебуває на обліку в органі державної податкової служби до визначеного терміну, у лівій верхній частині довідки про взяття на облік платника податків робиться спеціальний запис "Довідка дійсна до" і зазначається відповідна дата.
8. У разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка підлягає заміні в органі державної податкової служби.
Для отримання нової довідки платник податків подає до органу державної податкової служби за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою.
Про видачу кожної довідки за ф. N 4-ОПП робиться запис у Журналі реєстрації документів про взяття на облік платників податків, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.
9. Самозайняті особи зобов'язані у місячний строк подати відомості до податкових органів про зміну облікових даних. Перебіг цього строку починається з дня виникнення таких змін.
Пунктом 65.9 Податкового кодексу України встановлено, що зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.
Водночас, відповідно до статті 45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-IV зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені фізичної особи, місця її проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера та серії паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади і має відмітку у паспорті, набирають чинності з дня їх державної реєстрації.
10. Випадки в яких до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків вноситься запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи перераховані в п. 65.10 Податкового кодексу України:
- визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності;
Частиною першою ст. 39 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно ч. 1 ст. 40 Цивільного кодексу України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Відповідно до ст. 41 ЦК України недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину, над нею встановлюється опіка. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
- смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи померлою, а також визнання фізичної особи безвісно відсутньою;
Згідно ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. У випадку оголошення особи померлою, згідно ч. 3 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Підтверджувати настання вказаних фактів можуть у відповідних випадках свідоцтво про смерть, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформація органу державної реєстрації актів цивільного стану, судове рішення.
- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - засвідчення факту позбавлення фізичної особи статусу підприємця.
Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі:
- прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;
- смерті фізичної особи - підприємця;
- постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;
- постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;
- постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
- реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі;
Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності у порядку, встановленому для фізичних осіб - підприємців, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, ліцензії, сертифікати тощо).
- закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо);
Підставою для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків запису про припинення здійснення фізичною особою підприємницької або незалежної професійної діяльності є закінчення строку дії документа, який підтверджує право фізичної особи на підприємницьку або незалежну професійну діяльність.
Наприклад, відповідно до пунктів 4.22 та 4.23 Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005 р. N 86/5, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта (доповнення до нього) дійсне протягом п'яти років для працівників науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту за наявності посвідчення співробітника відповідної установи і три роки - для фахівців, що не є працівниками державних спеціалізованих установ. Строк дії свідоцтва (доповнення до нього) продовжується після підтвердження експертом кваліфікації на п'ять і три роки відповідно. Якщо строк дії свідоцтва не продовжений, свідоцтво вважається недійсним, а кваліфікація судового експерта втраченою, про що робиться відмітка в державному Реєстрі атестованих судових експертів.
- заборони судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність;
Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю (обмежені у правоздатності), не можуть здійснювати відповідний вид діяльності (до закінчення терміну, встановленого вироком суду). Згідно ст. 55 Кримінального кодексу України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
- наявності обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством;
Згідно ч. 4 ст. 12 Господарського кодексу України обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюються Конституцією України та законом.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.
- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності.
Анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, припиняє право фізичної особи на зайняття такою діяльністю.
Наприклад, статтею 16 Закону України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 року N 2887-XII передбачено, що за порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката, серед інших, може бути застосоване таке дисциплінарне стягнення як анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. В статті 17 вказаного Закону перераховані випадки, в яких адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцтво анульоване.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не є підставою для припинення податкових зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності такою особою, та відповідно не впливає на строки та порядок виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності фізичною особою, відносно якої внесено запис до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про припинення здійснення такої діяльності, вважається здійсненням діяльності без взяття на облік.