ГЛАВА 8. ПЕРЕВІРКИ
ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР
до статті 75 Податкового кодексу України
Ст. 75 ПК України встановлено вичерпний перелік видів перевірок, що можуть проводитись органами державної податкової служби (надалі - органи ДПС), а саме:
- камеральні;
- документальні;
- фактичні.
При цьому особливу увагу необхідно звернути на те, що камеральні та документальні перевірки здійснюються виключно у випадках та порядку, встановлених ПК України, а фактичні перевірки - ПК України та законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС.
Власне, відмінність між зазначеними видами перевірок визначається предметом та об'єктом перевірки.
Так, предмет камеральної перевірки включає:
- перевірку своєчасності надання звітності до органу ДПС;
- перевірку логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках, зіставлення звітних показників з показниками попереднього звітного періоду, а також інформацією, отриманою з інших джерел (наприклад, від митних органів в частині звітності з ПДВ);
- перевірку обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування;
- попередню оцінку податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.
Об'єктом такої перевірки є подані платником податків податкові декларації (розрахунки).
Предмет документальної перевірки становлять:
- своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата податків і зборів, встановлених ПК України;
- дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
При цьому необхідно звернути увагу, що така перевірка здійснюється виключно в частині нарахування і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Об'єктом документальної перевірки є:
- податкові декларації (розрахунки) платника податків;
- документи фінансової, статистичної та іншої звітності, регістри податкового та бухгалтерського обліку, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (тобто документи на підтвердження даних податкової звітності, що визначені п. 44.1 ПК України);
- документи та інформація, отримані органами податкової служби у відповідності до законодавства (у тому числі за результатами перевірок інших платників податків).
Крім того, ПК України визначає поділ документальних перевірок:
- за порядком призначення - на планові та позапланові;
- за місцем проведення - на виїзні та невиїзні.
Новелою ПК України є надання органам ДПС права здійснювати фактичні перевірки, предметом яких є:
- дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій;
- наявність ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію;
- дотримання порядку виробництва та обігу підакцизних товарів;
- дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
При цьому об'єктом перевірки є:
- проведена перед початком перевірки контрольна розрахункова операція;
- документи, що входять до предмета перевірки.
Разом з тим, відповідно до ст. 91 ПК України органи ДПС (а саме - податковий керуючий) наділені правом здійснювати ще один специфічний вид перевірки - перевірку стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі.
Відповідно до п. 2.8 Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. N 1039, перевірка стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, може проводитись шляхом:
- візуального контролю за наявності у такого платника майна і стану його збереження;
- документального підтвердження (перевірка відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку та іншої інформації) наявності такого майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки.
Відповідно до названого Положення підставою для здійснення такої перевірки є погоджене керівником органу ДПС подання податкового керуючого, в якому зазначається обґрунтування необхідності проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Разом з тим, необхідно звернути увагу на декілька протиріч:
- по-перше, ПК України, надаючи податковому керуючому право перевіряти стан збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, жодним чином не визначає підстав для проведення такої перевірки;
- по-друге, Положення визначає, що така перевірка здійснюється одночасно з документальною (плановою або позаплановою) або фактичною перевіркою, а про її проведення податковий керуючий направляє попереднє повідомлення платнику податків (тоді як фактичні перевірки здійснюються без попереднього повідомлення).
Таким чином, прийняте ДПА України Положення:
- фактично розширило перелік підстав проведення перевірок органами ДПС, що не допускається згідно з ПК України;
- внесло неузгодженість в частині щодо порядку проведення перевірок.