ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР
до статті 136 Податкового кодексу України
Пп. 136.1.1
ПК змінив концепцію визначення моменту виникнення податкових зобов'язань з податку на прибуток (див. п. 137.1, пп. 139.1.3, п. 152.3), і правило "першої події" за Законом України про оподаткування прибутку підприємств не застосовуватиметься з моменту набуття чинності розділом III ПК. Таким чином, аванси не вважатимуться доходом і не підлягатимуть оподаткуванню.
Пп. 136.1.3
В цілому ПК зберіг існуюче виключення з оподаткування коштів та майна, що надходять платнику податку до статутного фонду в обмін на його корпоративні права. Між тим визначення прямої інвестиції (пп. 14.1.81) було несуттєво змінено і доповнено посиланням на розміщення корпоративних прав. В цілому розміщення більш притаманне цінним паперам (зокрема, акціям), ніж часткам у статутному капіталі іншого господарського товариства, приватному підприємстві тощо, проте будь-яких прямих обмежень щодо незастосування такої пільги щодо надходжень до статутних капіталів інших господарських товариств ПК не визначає.
Пп. 136.1.10
ПК зберіг підхід Закону України про оподаткування прибутку підприємств щодо виключення емісійного доходу з об'єкту оподаткування. Між тим визначення емісійного доходу за ПК (пп. 14.1.58 ПК) має відмінності: якщо за Законом України про оподаткування прибутку підприємств емісійний дохід виникав в результаті продажу акцій та корпоративних прав, то за визначенням наданим ПК, емісійний дохід виникає в результаті емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав). Проте практичних наслідків, вірогідно, такі зміни мати не будуть: емісія (як і продаж) застосовується до акцій, і "інші корпоративні права", на практиці не зможуть бути підставою для виникнення емісійного доходу. З іншого боку ПК в інших нормах також застосовується термін емісія щодо корпоративних прав (див. пп. 14.1.81, 136.1.3, 136.1.13 ПК), що може бути підставою для лібералізації регулювання щодо емісійного доходу.
Пп. 136.1.12
Підпункт 136.1.12 не узгоджений з іншими положеннями Кодексу: він виключає з бази оподаткування лише дивіденди отримані від інших платників податку, проте відповідно до пп. 135.5.1 до інших доходів віднесено лише дивіденди від нерезидентів (за виключеннями наданими п. 153.3.6 ПК), а відповідно до п. 153.3.6 ПК будь-які дивіденди отримані юридичною особою - резидентом виключені зі складу доходу. Таким чином, дивіденди отримані юридичною особою - резидентом від інших резидентів - в т. ч. неплатників податку, або платників на інших умовах (з застосуванням пільг, інших ставок податку тощо), а також нерезидентів, які перебувають під його контролем не включаються до складу доходу.
Пп. 136.1.13
ПК зберіг підходи Закону України про оподаткування прибутку підприємств, і, між тим, прямо врегулював питання оподаткування виплат в результаті зменшення статутного фонду юридичної особи: в разі, якщо такі виплати не перевищують вартість придбання акцій, часток, паїв (з невідомих причин ПК не використовує в цій нормі термін "корпоративні права"), виплати власнику корпоративних прав не включаються в об'єкт оподаткування. Такий підхід в цілому узгоджений з правилами обліку операцій з цінними паперами (п. 153.8 ПК) і виключає будь-які інші підходи до оподаткування таких виплат. Звертаємо увагу, що ПК посилається на корпоративні права, які емітовані юридичною особою, що може привести до фіскальної інтерпретації щодо застосування норми до часток в статутному капіталі господарських товариств, приватних підприємств.
Пп. 136.1.19
Зазначена норма не обмежує коло суб'єктів від яких можуть надійти кошти або майно комісіонеру (повіреному, агенту тощо), і, очевидно, це можуть бути як кошти, що надходять від комітента (довірителя), так і третіх осіб без будь-яких виключень. При цьому в разі здійснення комісіонером продажу товарів, відповідно до п. 137.5 ПК датою отримання доходу від такого продажу вважається дата продажу товарів, що належать комітенту, яка зазначена у звіті комісіонера (агента).
Більш детальні критерії для визначення аналогічності договорів ПК не надає, в т. ч. в кореспондуючій нормі - пп. 139.1.2 ПК. Між тим п. 153.4 визначено оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями і, зокрема, п. 153.4.1 залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права власності на таке майно (з урахуванням положень пункту 153.7 цієї статті щодо оподаткування операцій лізингу (оренди)), - не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню.