НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 135 Податкового кодексу України
Ст. 135 ПКУ встановлює порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи.
До числа доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відносяться доходи від операційної діяльності та інші доходи. Вони визначаються на основі первинних документів, що підтверджують отримання платником доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, визначених Податковим кодексом у розділі II.
135.2. Доходи платника податків визначаються на основі первинних документів, завданням яких у податкових відносинах є підтвердження факту отримання доходів. Порядок ведення та зберігання таких документів визначається правилами ведення бухгалтерського обліку. Головними документами при цьому виступають рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконання робіт, виписки із банківських рахунків, прибуткові касові ордери та ін. Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 17 червня 1999 р. N 996 встановлює, що первинним документом є "документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення". Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та звітність несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством.
135.4 - 135.4.1. Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає в себе дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо). Для окремих категорій платників податків особливості визначення доходів визначаються розділом III ПКУ.
Ринкова економіка передбачає широке коло посередників при здійсненні господарських операцій. Ними можуть бути комісіонери (за дорученням комітента у договорі комісії), повіреного (за договором доручення), агента (за агентським договором). При цьому за договором доручення повірений створює обов'язки для довірителя, здійснюючи за його рахунок певні дії і отримуючи за це винагороду; за договором комісії комісіонер за дорученням комітента за плату вчиняє правочини від свого імені, але не за свій рахунок і отримує за це винагороду; за агентським договором агент за дорученням принципала і від його імені вчиняє юридичні дії або сприяє їх вчиненню (за винагороду). Доходи цих осіб включаються до складу доходу, що визначається для оподаткування як операційні доходи.
135.4.2. До числа доходів від операційної діяльності відносяться доходи від основної діяльності банківських установ, які визначено окремо в п. 135.4.2, вони включають в себе:
а) процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком;
б) комісійні доходи, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;
в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами;
г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;
ґ) позитивне значення курсових різниць за розрахунками в іноземній валюті;
д) надлишкові суми страхового резерву та суми заборгованості, що підлягають включенню до складу доходів;
е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи або виконання вимоги боржником (факторингу);
є) дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна;
ж) інші доходи, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;
з) інші доходи, передбачені Податковим кодексом у розділі про оподаткування прибутку підприємств.
135.5. Інші доходи включають:
доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів (крім осіб, визначених підпунктом 153.3.6 ПКУ), процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;
доходи від операцій оренди/лізингу;
суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;
вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;
суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж загальновстановлені (пунктом 151.1 ПКУ). У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Ці положення не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання. Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів;
суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів;
суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів згідно з пунктами 159.3 та 159.5; ці пункти ПКУ передбачають порядок відшкодування небанківським фінансовим установам сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового кредиту та деякі інші положення;
фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду;
суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;
суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку;
доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;
дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів;
інші доходи платника податку за звітний податковий період.
До групи доходів, які визначаються як інші порівняно з доходами від операційної діяльності, відноситься ціла група надходжень платника податку, які в бухгалтерському обліку класифікуються у декілька груп (інші операційні доходи, доходи від участі в капіталі, надзвичайні доходи та ін.)
П. 135.5.1 встановлює, що іншими доходами платника податку є доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів (крім осіб, визначених підпунктом 153.3.6 ПКУ, тобто юридичних осіб - резидентів, які не включають суми дивідендів до складу доходу), процентів, роялті, від володіння борговими вимогами.
Згідно п. 14.1.49 дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Дивіденди виражають частку власності особи у капіталі підприємства, товариства і право цієї особи на участь в управлінні ним. З метою оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж, що здійснюється державним унітарним, комерційним, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому позитивне або від'ємне значення об'єкта оподаткування, розраховане за встановленими правилами, не впливає на порядок нарахування дивідендів.
П. 14.1.225 Кодексу визначає роялті як будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо - чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію що до промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;
Доходи від володіння борговими вимогами. Окрему групу надходжень складають доходи від операцій з оренди/лізингу (п. 135.5.2). П. 14.1.97 визначає, що лізингова (орендна) операція - це господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.
Лізингові операції поділяються на:
а) оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою);
б) фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Під терміном "строк фінансового лізингу" слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов'язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.
Незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього підпункту чи ні, сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору;
в) зворотний лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг;
г) оренда житлових приміщень - операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату;
ґ) оренда житла з викупом - господарська операція юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оренди житла з викупом передання другій стороні - фізичній особі (особі - орендарю) майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено та/або житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів та відсутності інших обтяжень та обмежень на таке житло, житло переходить у власність орендаря. Оренда житла з викупом може передбачати відступлення права вимоги на платежі за договором оренди житла з викупом.
П. 153.7 ПКУ визначає порядок оподаткування операцій лізингу (оренди).
Передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих приміщень. є
Передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такої передачі перебувало у складі основних засобів орендодавця, прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об'єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними статтею 146 цього Кодексу для їх продажу, а орендар включає вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до складу основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача.
При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, у якому здійснюється таке нарахування.
У разі якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення.
У разі, якщо вартість об'єкта фінансового лізингу, що вперше або повторно вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою від вартості витрат на його придбання або спорудження, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку для визначення рівня звичайної ціни;
Передача в оренду житлового фонду або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу.
Передача житлового фонду у фінансовий лізинг здійснюється за правилами цього підпункту.
Перехід права власності на об'єкт лізингу від орендодавця (власника майна) до іншої особи (нового власника майна) із збереженням відповідних прав та обов'язків орендодавця за договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов'язань орендодавця, орендаря та нового власника майна, сформованих до моменту передачі у власність такого майна (об'єкта лізингу) іншій особі (новому власнику майна).
Відображення в обліку операцій передачі житла в оренду з викупом здійснюється з урахуванням особливостей, що встановлені в розділі XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
П. 135.5.3 відносить до числа інших доходів суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду.
Пунктами 135.5.4 та 135.5.5 визначається, що до числа інших доходів зараховуються суми безоплатно одержаних коштів, безповоротної фінансової допомоги, безнадійної кредиторської заборгованості, отримані у звітному податковому періоді. Визначення цих понять дає ст. 14 ПКУ.
П. 14.1.257 встановлює, що фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога може існувати як сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
Сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
Основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Безнадійною згідно п. 14.1.11 є заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
в) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності коштів, отриманих від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та в інший спосіб, передбачений умовами договору застави, майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до погашення заборгованості в повному обсязі;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Суми безповоротної фінансової допомоги, отримані платником податку, зараховуються до числа інших доходів, за виключенням випадків, коли операції з її надання чи отримання проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником у звітному періоді, визначається на рівні ціни, яка не може бути нижче звичайної.
Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із положеннями Кодексу мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж основна (135.5.5).
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів;
Суми невикористаної частини коштів, що повертаються зі страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 159.2 статті 159 ПКУ (135.5.6), передбачають такі кошти для банківських та небанківських установ, які формують свої резерви, передбачені чинним законодавством.
П. 135.5.7 відносить до числа інших доходів суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів згідно з пунктами 159.3 та 159.5 статті 159 Кодексу. Вказані статті визначають порядок відшкодування небанківськими фінансовими установами сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву, використання коштів заборгованості, забезпеченої заставою, та містять деякі інші положення. Згідно п. 135.5.10 в складі інших доходів враховуються суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку. В даному випадку мова йде про суми коштів, видані юридичним особам як суб'єктам господарювання. Тому в даному випадку слід використовувати норму ст. 16 Господарського кодексу України, яка передбачає надання цим суб'єктам дотацій та інших засобів державної підтримки суб'єктів господарювання: держава може надавати дотації суб'єктам господарювання: на підтримку виробництва життєво важливих продуктів харчування, на виробництво життєво важливих лікарських препаратів та засобів реабілітації інвалідів, на імпортні закупівлі окремих товарів, послуги транспорту, що забезпечують соціально важливі перевезення, а також суб'єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально-економічній або екологічній ситуації, з метою фінансування капітальних вкладень на рівні, необхідному для підтримання їх діяльності, на цілі технічного розвитку, що дають значний економічний ефект, а також в інших випадках, передбачених законом. Держава може здійснювати компенсації або доплати сільськогосподарським товаровиробникам за сільськогосподарську продукцію, що реалізується ними державі. Підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом. Податковий кодекс України встановлює, що виробничою дотацією з бюджету є фінансова допомога з боку держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та/або для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг (п. 14.1.16).
135.5.11. Доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу;
135.5.12. Доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;
135.5.13. Дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначений з урахуванням положень статей 146 і 147 цього Кодексу;
135.5.14. Інші доходи платника податку за звітний податковий період.
___________________________________________
ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР
до статті 135 Податкового кодексу України
Пп. 135.4.2 "е"
Стаття 14 не містить визначення факторингу, але необхідно керуватися визначенням "відступлення права вимоги" (пп. 14.1.255). В робочих версіях ПК це визначення стосувалось терміна "факторинг" і було змінено в ході роботи над проектом Верховною Радою України. При цьому згідно з наведеним визначенням під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору, що не узгоджено ні з визначенням правил оподаткування операції з відступлення прав вимоги боргу третьої особи тут, ні в спеціальній нормі (п. 153.5).
Правила визначення об'єкта оподаткування при першому відступленні права вимоги боргу третьої особи та наступних відступленнях - різні. Якщо при першому відступленні права вимоги боргу третьої особи або виконання вимоги боржником до складу доходів включаються сума активів отримана першим кредитором від такого відступлення, то за загальним правилом при наступних відступленнях з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами (п. 153.5). Ця норма не конкретизує чи є вона спеціальною щодо першого відступлення чи наступних відступлень (наприклад, в разі придбання банківською установою прав вимоги від третіх осіб, в т. ч. інших банківських установ) і може бути визначена як спеціальна норма з наступним оподаткуванням саме доходів, отриманих банківськими установами, від відступлення права вимоги боргу третьої особи або виконання вимоги боржником (при наступних відступленнях), а не позитивного фінансового результату від такої операції.
Між тим ця норма кореспондує пп. 138.1.1 "е" (визначення витрат операційної діяльності банківських установ) і, очевидно, повинна розглядатися в комплексі з нею.
Пп. 135.5.5
В цілому правила визначення та оподаткування поворотної/неповоротної фінансової допомоги залишились без змін порівняно з положеннями Закону України про оподаткування прибутку підприємств, проте ПК передбачає нове правило щодо оподаткування поворотної фінансової допомоги від засновника (учасника). Згідно абз. 4 пп. 135.5.5 ПК суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання підпадають під виключення з загального правила, відповідно до якого, на суму поворотної фінансової допомоги, не повернутої до закінчення податкового періоду нараховуються умовні проценти за обліковою ставкою НБУ, які, в свою чергу визнаються безповоротною фінансовою допомогою і оподатковуються податком на прибуток (пп. 14.1.257 ПК). ПК не містить будь-яких обмежень щодо розміру частки в статутному капіталі (корпоративних прав), якими необхідно володіти для застосування виключення, як і не містить обмеження щодо надання такої допомоги одним із засновників (учасників). Між тим, надання фінансової допомоги декількома учасниками (засновниками) теоретично може викликати заперечення податкових органів суто за формальними ознаками. Термін "учасник" застосовується щодо особи, яка володіє корпоративними правами господарського товариства іншого ніж акціонерне товариство. Таким чином, поширення пільги на фінансову допомогу надану акціонером (або акціонерами) платника податку, власником корпоративних прав в приватному підприємстві тощо, залишається відкритим. В тому разі, якщо такий акціонер або власник виступав засновником товариства, такий ризик зменшується, але виключити фіскальне прочитання норми важко.
Одночасно відкритим залишається питання оподаткування умовно нарахованих процентів, які визнаються безповоротною фінансовою допомогою, і визначені як дохід в іншому пункті ПК (пп. 135.5.4), на яке зазначене виключення може не поширюватися.