ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР
до статті 141 Податкового кодексу України
П. 141.1
Коментованої статті встановлює загальне правило, за яким проценти відносяться до складу витрат, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності. Коментована стаття не проводить різницю між видами процентів (за кредитно-депозитними операціями чи за цінними паперами), а також не обмежує право на витрати метою одержання відповідного кредиту. Якщо кредит одержаний на покупку цінних паперів або на поповнення оборотних коштів, то проценти за таким кредитам будуть відноситись до складу витрат так само, як і проценти за іншими категоріями кредитів.
Єдиною підставою, з якою п. 141.1 пов'язує обмеження право на збільшення витрат, є залучення кредиту з метою придбання кваліфікаційного активу. Але таке обмеження є необов'язковим, а добровільним і виникає лише в тому випадку, якщо платник податку прийняв рішення відносити проценти до собівартості кваліфікаційного активу в бухгалтерському обліку.
П. 141.2
Встановлює додаткові обмеження щодо формування витрат у вигляді процентів для платників податків, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів). Обмеженням охоплюються не всі проценти, що нараховуються (сплачуються) такими особами, а лише ті проценти, які сплачуються на користь таких нерезидентів (тобто засновників), а також пов'язаних з такими нерезидентами пов'язаних осіб. Критерії пов'язаних осіб визначено пп. 14.1.159 ПКУ.
Обсяг обмежень на формування витрат встановлено в розмірі, який розраховується як сума двох складових:
• доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів,
• 50 відсотків оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.
Друга складова розраховується як сума доходів за вирахуванням процентів, зменшена на суму витрат за вирахуванням процентів.
П. 141.3
Встановлює правило, за яким платникові гарантовано збереження права на збільшення витрат наступних періодів в тих випадках, якщо до витрат попередніх періодів не в повному обсязі віднесено нараховані проценти у випадках, визначених п. 141.2. При цьому, обсяг обмежень, згаданих в п. 141.2, в таких майбутніх періодах зберігається.
________________________
Правила та обмеження щодо віднесення процентів до витрат винесені в окрему статтю і принципово залишені без змін (включаючи невизначеність щодо визначення терміну "управління корпоративними правами"). Між тим, порівняно з редакцією Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", положення статті 141 не містять обмежень щодо віднесення до витрат процентів в разі, якщо більше ніж 50 % корпоративних прав володіє платник юридична особа, звільнена від сплати податку на прибуток або яка сплачує його за іншою ставкою. Також відсутнє пояснення щодо визначення "оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів", як воно надається в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств".