До пункту 153.14 статті 153 Податкового кодексу України
Коментований пункт регулює відносини з оподаткування доходів, які юридична особа отримує внаслідок спільної діяльності без створення юридичної особи.
Основні положення про спільну діяльність встановлено Цивільним кодексом України (Глава 77 ст. ст. 1130 - 1143). За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Кодексом закріплено основи статусу простого товариства як форми спільної діяльності без створення юридичної особи. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
Внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.
Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.
Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду.
Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.
У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.
Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства. Стаття 1139 ЦКУ встановлює порядок розподілу прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності: він розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
Такі особливості даного цивільно-правового інституту обумовлюють особливості оподаткування доходів від спільної діяльності без створення юридичної особи. Спільна діяльність передбачає об'єднання декількох юридичних осіб без створення нової юридичної особи. Отримані в результаті цієї діяльності доходи отримуються платником податку від особи - підприємства, яке уповноважене учасниками договору - сторонами для обліку всіх фінансових результатів від ведення спільної діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться проводиться окремо від обліку господарських операцій уповноваженого учасника. Особа, яка уповноважена на ведення обліку фінансових результатів, провадить виплати (нарахування) частини прибутку за встановленими ставками для всіх учасників договору.
Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.