РОЗДІЛ IV. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Стаття 162. Платники податку
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 162 Податкового кодексу України
В коментованій статті міститься перелік осіб, які підпадають під статус платника податку на доходи фізичних осіб. В порівнянні із законодавством, яке діяло до 1 січня 2011 року, цей перелік дещо розширено - до нього включено, крім фізичних осіб, що отримують доходи, і податкових агентів (тобто осіб, які уповноважені здійснювати нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку).
При оподаткуванні доходів фізичних осіб необхідно, в першу чергу, враховувати критерій резиденства, а не громадянства. По-друге, з'ясувати джерело походження отриманого доходу (чи доход отримано з джерелом походження в Україні, чи це іноземні доходи).
Опираючись на зазначені вище положення, в коментованій статті сформульовано наступний перелік платників податків.
1. До складу платників належать фізичні особи - резиденти.
З метою оподаткування фізичною особою - резидентом може бути визнано як громадянина України, іноземного громадянина. так і особу без громадянства.
Вимоги, яким повинен відповідати платник-резидент, викладені в пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК. При визначенні резидентства українським законодавцем застосовано принципи, що використовуються і іншими країнами, та які відображають засади, закладені у типових Конвенціях Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).
Резидент - це особа, яка, по-перше, має місце проживання в Україні. Статтею 29 Цивільного кодексу України регламентовано, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Якщо особа має місце проживання і в інших країнах, то застосовується додатковий критерій - місце постійного проживання даної особи повинно знаходитись в Україні.
Якщо крім України, особа має постійне місце проживання і в інших державах, то вона, по-друге, вважається резидентом тої держави, де знаходиться центр її життєвих інтересів. Центр життєвих інтересів особи визначається, виходячи з таких критеріїв, як місце постійного проживання членів сім'ї такої особи; місце реєстрації особи як суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо особа не має постійного місця проживання у жодній державі, а також не можливо визначити країну-центр її життєвих інтересів, то, по-третє, особа є резидентом України при умові, що вона проживала в Україні не менш як 183 дні протягом податкового року включаючи день приїзду та від'їзду.
Якщо не можливо з'ясувати резидентський статус особи за попередніми трьома підставами, то фізична особа з метою оподаткування в Україні буде визначатись як резидент, при умові, що вона є громадянином України.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є її реєстрація в Україні як самозайнятої особи.
Якщо фізична особа - громадянин України, в порушення ст. 2 Закону України "Про громадянство" має громадянство іншої країни, вона позбавляється права користуватися певними преференціями, що застосовуються при оподаткування доходів резидентів. А саме, не має права на залік податків, сплачених за кордоном, як це передбачено або нормами ПК, або угодами про уникнення подвійного оподаткування.
Іноземні громадяни, які вважають, що з метою оподаткування вони належать до резидентів України:
1) повинні подати до органу податкової служби за місцем проживання заяву з проханням вважати їх резидентами;
2) повинні документально підтвердити факт місця проживання в Україні (наприклад, надати посвідку на проживання в Україні, договір купівлі-продажу будинку чи квартири, або договір оренди житла).
Фізична особа, визнана з метою оподаткування резидентом, сплачує податок з доходів, одержаних як:
а) доходи з джерела походження в Україні;
б) іноземні доходи.
2. В складі платників названо і фізичну особу - нерезидента. Нерезидентом визначається особа, яка не підпадає під перераховані вище ознаки, притаманні резиденту.
Фізична особа, визнана з метою оподаткування нерезидентом, сплачує податок з доходів, одержаних як:
- доходи з джерела походження в Україні.
3. Нерезидент, який має дипломатичні привілеї та імунітет, не визнається платником податку відносно доходів, отриманих з джерелом походження в Україні від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї діяльності у відповідності з міжнародними договорами України.
4. До платників податку віднесено податкового агента. Податковий агент - це юридична особа (її відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язана:
• нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок платника цього податку;
• вести податковий облік з податку на доходи фізичних осіб та подавати податковим органам відповідну звітність;
• нести відповідальність за порушення норм ПК.
Дії податкового агента щодо нарахування та виплати доходів на користь платника податку регламентовані в пункті 176.2 статті 176 ПК. При нарахуванні (виплаті) доходів податковий агент зобов'язаний утримати податок з доходів фізичних осіб з суми такого доходу за його рахунок за ставками, наведеними у статті 167 ПК. Перерахування податку до бюджету здійснюється податковим агентом під час виплати оподатковуваного доходу.
5. В коментованій статті визначено поняття "останнього податкового періоду". Воно застосовується при оподаткуванні доходів осіб, які:
- померли;
- оголошені судом померлими;
- визнані безвісно відсутніми;
- втратили статус резидента.
Останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який припадає смерть платника чи відповідне рішення суду, чи втрата платником статусу резидента.