НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 175 Податкового кодексу України
1. В коментованій статті деталізовано механізм отримання платником податку податкової знижки на частину суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним кредитом, передбаченої в підпункті 166.3.1 пункту 166.3 статті 166 ПК.
Порядок надання іпотечних кредитів закріплено в Законі України від 19 червня 2003 року N 979-IV "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".
В підпункті 14.1.87 пункту 14.1 статті 14 ПК закріплено визначення поняття "іпотечний житловий кредит", яке застосовують з метою оподаткування платників податків. Під іпотечним житловим кредитом розуміють - фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менше як на п'ять повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу.
2. Платнику податку на доходи фізичних осіб надається право віднести на податкову знижку частину сплачених ним процентів за користування іпотечним житловим кредитом. Цим правом платник податку зможе скористатись при умові дотримання ряду вимог. Ці вимоги чітко окреслені в коментованій статті:
1) податкова знижка надається виключно особі, що має статус резидента (див. коментар до статті 162 ПК);
2) податкова знижка надається відносно фактично сплачених протягом звітного податкового року процентів;
3) право на податкову знижку виникає лише у особи, яка за рахунок іпотечного кредиту придбала чи побудувала житловий будинок (квартиру, кімнату), який визначено як її основне місце проживання. Цей факт має бути документально підтвердженим (наприклад, позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла);
4) податкова знижка формується із урахуванням спеціального коефіцієнту, визначеного в пункті 175.3 статті 175 ПК. Коефіцієнт розраховується за формулою К = МП / ФП, де МП - мінімальна житлова площа, що дорівнює 100 кв. м, ФП - фактична площа придбаного чи побудованого житла. У разі, коли коефіцієнт більше одиниці, до податкової знижки зараховується уся сума фактично сплачених процентів.
5) правом на податкову знижку платник податку може скористатись протягом 10 послідовних років, щорічно включаючи до неї фактично сплачені протягом податкового року проценти. За одним іпотечним кредитом податкова знижка може надаватись не більше як 10 послідовних років. Якщо кредит надано на більший строк, то починаючи з 11 року нарахування податкової знижки буде припинено.
3. Розрізняють два шляхи визначення податкової знижки. Вибір залежить від того, чи куплено житловий будинок (квартиру, кімнату) за рахунок іпотечного кредиту, чи побудовано за рахунок цих коштів.
В першому випадку, якщо житло куплено, то частина суми процентів, що включається до податкової знижки, визначається, виходячи із суми фактично сплачених протягом звітного податкового року процентів скоригованих на спеціальний коефіцієнт.
В другому випадку, коли житло збудоване за рахунок іпотечного кредиту, то частина суми процентів (із коригуванням на спеціальний коефіцієнт) починає включатись до податкової знижки лише зі звітного податкового року, в якому збудоване житло перейшло у власність платника.