НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 177 Податкового кодексу України
1. Доходи, отримані фізичною особою - підприємцем від продажу товарів, робіт, послуг в межах підприємницької діяльності оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності закріплено в статті 42 Конституції України, конкретизовано в статті 50 Цивільного кодексу України. Основні права та обов'язки фізичної особи - підприємця визначено в статті 128 Господарського кодексу України.
В коментованій статті розглядаються особливості оподаткування доходів фізичної особи - підприємця від провадження господарської діяльності. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ господарською визнається діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
3. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід. Він визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Визначення витрат, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця, здійснюється виходячи із положень, закріплених в розділі III "Податок на прибуток підприємств". Витрати, які приймають участь у формуванні об'єкта оподаткування - це документально підтверджені витрати операційної діяльності. Складові цих витрат закріплено в статті 138 ПКУ "Склад витрат та порядок їх визнання" та розкрито в інших статтях ПКУ, посилання на які зроблено в зазначеній вище статті 138.
4. Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року. Строки подання декларації платником податку - фізичною особою встановлено в п. 49.18 ст. 49 ПКУ (податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).
5. Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, яка повинна відповідати вимогам, викладеним в наказі ДПА України від 24 грудня 2010 р. N 1025, яким затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок ведення такої Книги.
У Книзі обліку доходів і витрат (далі - Книга), щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Серед даних, які відображаються в Книзі:
сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.
фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік тощо.
До Книги вносяться реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.
У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком.
Фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів, наданих робіт та виконаних послуг.
6. Сплата податку здійснюється у вигляді авансових платежів. Протягом року податок сплачується до бюджету щоквартально авансовими платежами у розмірі 25 відсотків від суми податку, обчисленого за доходами за попередній рік (але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік). Для сплати авансових платежів податку протягом року встановлюються наступні строки сплати: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада.
За наслідками звітного року платники подають до органу державної податкової служби податкову декларацію, яка є підставою для остаточного розрахунку суми податку. Суми податку, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються при остаточному розрахунку суми податку при поданні річної податкової декларації.
У разі значного зменшення протягом року доходу платника податку (більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал) платник податку може зменшити суму авансового платежу, подавши відповідну заяву до органу державної податкової служби із розрахунком зменшення суми авансового платежу та коротким поясненням обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.
Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність у строки, визначені вище (тобто - до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада), що настануть у звітному податковому році.
7. Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ доходи підприємця від провадження господарської діяльності оподатковуються за ставкою 15 чи 17 відсотків.
Платники податку, подаючи податкові декларації за податковий (звітний) рік, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. Так, в статті 13 Закону України від 22 грудня 2011 року "Про Державний бюджет України на 2012 рік" зазначено, що мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2012 року складає 1073 грн.
8. Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 4 статті 43 Закону України від 15 травня 2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи - підприємця державним реєстратором такій особі видається (надсилається поштовим відправленням) виписка з Єдиного державного реєстру.