НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЙ КОММЕНТАРИЙ
в статье 193 Налогового кодекса Украины
1. Ставка налога является обязательным элементом налога (ст. 7 НК). Базовой (основной) ставке НДС является ставка 17%.
2. Соответствии с п. 2 переходных положений Налогового кодекса по налоговым обязательствам по НДС, возникших: с 1 января 2011 года по 31 декабря 2013 года включительно ставка налога составляет 20 процентов, с 1 января 2014 года - 17 процентов.
3. Ставка 0 процентов применяется к операциям, определенных в ст. 195 ПК.
4. Налоговая ставка определяется как процентное отношение налоговой ставки к налоговой базы, принятой за 100 и увеличенной на соответствующий размер налоговой ставки.
5. При поставке товаров (услуг) применяется и налоговая ставка, действующая на дату такой поставки.
__________________________________________
ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР
до статті 193 Податкового кодексу України
Ставка 17 % діятиме із 1 січня 2014 року, а до цього діятиме ставка 20 % (п. 10 підрозділу 2 Розділу XX).
Ставка 0 % застосовуватиметься до експорту послуг, товарів (при умові підтвердження операції вантажно-митною декларацією, оформленою відповідно до вимог законодавства) та до деяких інших операцій (перелік подано в ст. 195 ПК).
___________________________________________
ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР
до статті 193 Податкового кодексу України
Вказаною нормою, яка набула чинності з 1 січня 2011 року, ставка ПДВ встановлена на рівні 17 відсотків.
Водночас п. 10 Підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу XX "Перехідні положення" визначено:
"10. Встановити, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків".
Таке формулювання не вирішує повністю питання щодо ставки податку, яка фактично має застосовуватися до 31 грудня 2013 року: якщо було б написане просто, що замість ставки ПДВ 17 % до 31 грудня 2013 року включно для цілей розділу V застосовується 20 %, було б зрозуміліше, а так мова за цим положенням йде не просто про тимчасову заміну однієї ставки іншою: перехідне положення вужче, в ньому мова йде не про якусь просто тимчасову заміну певної ставки, а про ставку податку "за податковими зобов'язаннями".
Зокрема виникає питання, як ставка податку саме "за податковими зобов'язаннями" співвідноситься із податковим кредитом, адже відповідно до п. 198.3:
"198.3. Податковий кредит звітного періоду ... складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: ..."
За наведеною нормою ПК до складу податкового кредиту включається буквально тільки ті суми податку, які нараховані (сплачені) за ставкою, встановленою п. 193.1, тобто 17 відсотків.
У разі нарахування (сплати) ПДВ за ставкою 20 відсотків, яка відмінна від ставки, встановленої п. 193.1 ст. 193 ПК (17 відсотків), можна припустити можливість зокрема таких підходів застосування норми п. 198.3 ПК:
а) до податкового кредиту можна включати тільки ту частку фактично нарахованої (сплаченої) суми податку, яка відповідає 17 відсоткам, тобто, лише в розмірі 85 % (17/20) від фактично нарахованої (сплаченої) суми податку за ставкою 20 відсотків, або
б) права на податковий кредит взагалі не виникає, оскільки податок нараховується (сплачується) за ставкою відмінної від тієї, за якою дозволяється включення до складу податкового кредиту.
Можна спробувати дати тлумачення через встановлення значення "податкових зобов'язань" для цілей п. 10 Підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу XX "Перехідні положення", власне за яким ставка податку має становити 20 %:
Звертаємося до визначень ПК:
(і) "14.1.156. податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);",
або ж інше визначення:
(іі) "14.1.179. податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді;"
Друге визначення виглядає так, що прямо не може бути застосованим, адже воно встановлено для розділу V "Податок на додану вартість" ПК, а ми оперуємо нормою із іншого розділу - XX "Перехідні положення".
Однак, навіть якщо не вдаватися до буквального визначення сфери застосування вказаного (іі) розуміння терміну, то все одно не вбачається можливим застосувати це визначення для цілей розглядуваної норми, адже при цьому розумінні терміну мова йде про загальну суму податку, одержану (нараховану) в звітному податковому періоді. При такому розумінні розглядувана норма перехідних положень виглядатиме так:
за загальною сумою податку на додану вартість, одержаною (нарахованою) платником податку в звітному (податковому) періоді, з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків
Однак, якщо навіть не звертати увагу на уточнення "загальну" у визначенні, а застосовувати просто до сум податку, одержаних (нарахованих) у звітному періоді, то однаково залишається відкритим питання в якому розмірі можливе визнання податкового кредиту, як зазначено вище.
Перше (і) визначення також неробоче, адже при цьому розумінні норма перехідних положень виглядатиме так (з урахуванням, що сума коштів до сплати до бюджету як ПДВ визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого періоду (ст. 200)):
За різницею між загальною сумою податку, отриманого (нарахованого) платником ПДВ в звітному періоді1, та сумою податкового кредиту такого періоду ставка податку становить 20 %.
____________
1 Розкриття терміну "податкове зобов'язання", що його використано в ст. 200, в значенні встановленому для розділу V "Податок на додану вартість" ПК, до якого належить ст. 200.
Однак, при обчисленні податку (ст. 29, 193) ставка податку (ст. 25) застосовується до бази оподаткування (ст. 29), а різниця між податковими зобов'язаннями (податкове зобов'язання = загальній сумі отриманого (нарахованого) податку в звітному періоді) та податковим кредитом не є такою базою для цілей ПДВ. Тобто, і тут виходить нісенітниця.
Як підсумок, норми ПК щодо ставки ПДВ, яка має застосовуватися з 1 січня 2011 року, не визначені і дають можливість для множинних тлумачень, в т. ч. чи то для застосування ставки 17 %, як це прямо передбачено чинною нормою п. 193.1, чи то для "обрізання" податкового кредиту частково (до 85 %) або повністю у разі застосування ставки 20 %.
Виходячи із постульованої ПК як одного із принципів податкового законодавства презумпції правомірності рішень платника податку2, в разі можливості неоднозначного (множинного) тлумачення може скластися різна практика щодо фактично застосованої ставки податку і формування податкового кредиту.
____________
2 "4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:
....
4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. ...."
Як не дивно, однак найбільш обґрунтованою і цілісною з правового погляду виходячи власне із норм ПК вбачається позиція щодо застосування вже з 1 січня 2011 року податку за ставкою 17 % як щодо податкових зобов'язань (в значенні цього терміну для розділу V "Податок на додану вартість"), так тоді й для формування кредиту за цією ставкою в повному обсязі.