НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 257 Податкового кодексу України
Згідно з коментованою статтею об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді, який відповідно до ст. 260 ПКУ становить один календарний місяць.
Нововведенням ПКУ є те, що об'єкт оподаткування рентною платою природного газу зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин з дотриманням самостійно затверджених платником, відповідно до вимог ліцензійних умов, схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу.
Відповідно до п. 14.1.216 ст. 14 ПКУ рециркулюючий газ - природний газ, який повернуто (закачано) в один або декілька нафтогазоносних покладів такого родовища (свердловини) для підтримання в них необхідних пластового тиску або пластової енергії відповідно до затверджених в установленому законодавством порядку центральним органом виконавчої влади в галузі нафтогазовидобування проекту промислової або дослідно-промислової розробки родовища (покладу), а також до комплексного проекту його облаштування.
Джерелом походження рециркулюючого газу може бути природний газ: видобутий надрокористувачем із наданої йому в користування ділянки нафтогазоносних надр, для якої відповідним проектом передбачено повернення такого газу в надра; видобутий на іншій, ніж зазначена вище, ділянці надр, що контролюється надрокористувачем та переданий (із внесенням відповідної рентної плати) ним для використання на такому родовищі; придбаний надрокористувачем у третіх осіб для використання на такому родовищі.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про нафту і газ" введення родовища або окремого покладу в дослідно-промислову розробку здійснюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, на підставі обґрунтованої заяви користувача нафтогазоносними надрами, до якої додаються проект дослідно-промислової розробки родовища (покладу) та проект його облаштування, інвестиційний проект (програма), підготовлений і затверджений у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 36 Закону України "Про нафту і газ" введення родовища або окремого покладу нафти і газу у промислову розробку здійснюється за рішенням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання в нафтогазовій галузі, на підставі обґрунтованої заяви користувача нафтогазоносними надрами.
Відповідно до п. п. 10 та 11 п. 4 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України N 382/2011, Міненерговугілля відповідно до покладених на нього завдань приймає рішення щодо введення родовища або окремого покладу нафти і газу в дослідно-промислову розробку, а також приймає рішення щодо введення родовища або окремого покладу нафти і газу у промислову розробку.
Тобто, центральним органом виконавчої влади в галузі нафтогазовидобування є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля).