Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

ЗМІСТ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ | СКАЧАТЬ БЕСПЛАТНО КОММЕНТАРИЙ НАЛОГОВОГО КОДЕКСА

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 272 Податкового кодексу України

У коментованій статті йдеться про сільськогосподарські угіддя, до яких можна віднести земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідають критерію, зазначеному у п. "а" ч. 2 ст. 22 ЗКУ: рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги. На противагу несільськогосподарським угіддям сільськогосподарські використовуються як основний засіб виробництва в сільському господарстві завдяки родючості як одній з основних характеристик.

_________________________________

До пункту 272.1 статті 272 Податкового кодексу України

Щодо розуміння окремих різновидів сільськогосподарських угідь слід наголосити на такому. Зміст понять "рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища" може бути з'ясовано з тексту ГОСТ 26640-85 (СТ СЭВ 4472-84) "Земли. Термины и определения", що є наразі чинним на території України. Втім, даний термін вживається у наведеному стандарті у загальноприйнятому розумінні.

На противагу не є загальнозрозумілим термін "перелоги". Перелоги - один з видів сільськогосподарських угідь, переважно орних, що втратили родючість і не були в обробітку протягом кількох років. На ділянках, зайнятих перелогами, формуються сприятливі умови для відновлення природного рослинного покриву1. Щодо змісту відновлення та терміна "землі тимчасової консервації" див. ст. 172 ЗКУ.

____________

1 Канаш О. П. До проблеми ґрунтових обстежень // Землеустрій і кадастр. - 2005. - N 3. - С. 55.

Природно, що різні види угідь повинні мати різний правовий режим. Між тим на сьогодні відсутні спеціальні правила використання різних сільськогосподарських угідь, якщо не враховувати розрізнених вимог, вміщених у законодавстві про меліорацію, селекцію та насінництво, боротьбу з бур'янами, ерозією, про консервацію деградованих земель тощо2.

____________

2 На цю обставину звертають увагу російські вчені-правники, зокрема, В. А. Кодєлов: див. Правовые проблемы рационального использования и охраны сельскохозяйственных земель (материалы "круглого стола") // Государство и право. - 1998. - N 4. - С. 55. Зазначені проблеми, на жаль, є характерними і для України.

Належність земель до одного зі вказаних різновидів сільськогосподарських угідь опосередковується інформацією, яка обліковується у складі державного земельного кадастру (див. Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затв. наказом Держкомзему України від 02.07.2003 N 174).

Зауважимо, що на практиці сільськогосподарські угіддя (сінокоси, пасовища тощо) можуть входити і до складу земель інших категорій - водного фонду, лісогосподарського призначення тощо, а не тільки до земель сільськогосподарського призначення (ст. 22 ЗКУ). Саме про це йдеться у п. 2 коментованої статті. Крім того, назва статті вказує на її поширення на земельні ділянки як в межах, так і поза межами населених пунктів, що, на наше переконання, свідчить про її спеціальний характер по відношенню до ст. 275 ПКУ.

Площа сільськогосподарських угідь відповідної земельної ділянки для мети оподаткування може бути визначена шляхом отримання Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затв. спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури України, УААН від 27.01.2006 N 18/15/21/11. Крім того, вказаний витяг містить дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Загалом ст. 286 ПКУ визначає, що підставою для нарахування земельного податку будь-якої категорії є дані державного земельного кадастру.

Коментована стаття не передбачає ставки земельного податку для такого виду сільськогосподарських угідь, як перелоги. Як вже вказувалося вище, такими можуть вважатись землі тимчасової консервації. Відповідно до п. 1.2 ст. 283 ПКУ земельним податком протягом строку консервації такі ділянки не обкладаються. Виняток становить надання таких земель для підприємств промисловості (п. 3 ст. 278 ПКУ).

_______________________________________________

До пункту 272.2 статті 272 Податкового кодексу України

У коментованому пункті статті йдеться про суми податку за земельні ділянки, "... що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням...". Під наданням мається на увазі оформлення права на відповідну земельну ділянку, що відрізняє фактичне самовільне використання від титульного (додатково див. п. 287.1 ст. 287 ПКУ та коментар до нього). Видається, що умова "використання за цільовим призначенням" не може бути підставою для звільнення від сплати земельного податку у випадку користування земельною ділянкою з порушенням її цільового призначення.


Получите за 15 минут консультацию юриста!