До пункту 276.3 статті 276 Податкового кодексу України
П. 276.3 передбачає можливість застосування підвищених ставок податку на територіях та об'єктах історико-культурного призначення в разі їх використання не за цільовим призначенням відповідних територій.
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. Більш детальна класифікація земель історико-культурного призначення може бути проведена відповідно до класифікації об'єктів культурної спадщини, наведеної у ст. 2 ЗУ "Про охорону культурної спадщини".
Землі історико-культурного призначення можуть належати одночасно і до інших категорій земель, насамперед, земель природно-заповідного фонду та житлової і громадської забудови (див. коментар до ст. 54 ЗКУ).
Визначення режиму використання земель історико-культурного призначення здійснюється, насамперед, ЗУ "Про охорону культурної спадщини", на виконання якого видана ціла низка підзаконних нормативно-правових актів. Також режим земель історико-культурного призначення визначають положення ЗУ "Про охорону археологічної спадщини", "Про природно-заповідний фонд України", "Про поховання та похоронну справу", "Про музеї і музейну справу". Режим земель конкретних пам'яток визначається актами про їх оголошення, положеннями про них та відповідною проектною документацією.
Статус територій та об'єктів історико-культурного призначення за їх значенням (загальнодержавним, місцевим) зафіксовано у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України відповідно до рівня органу, що прийняв рішення про оголошення пам'ятки об'єктом охорони (ст. 14 ЗУ "Про охорону культурної спадщини"). Об'єкти міжнародного значення визначаються актами міждержавного характеру.
Авторський колектив коментарю
до Податкового кодексу України
Науково-практичний коментар
станом на 01.01.2012 р.
Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
www. ligazakon. ua