1. Шлюб є підставою для виникнення прав і обов'язків подружжя.
2. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
Комментарий:
Подружні правовідносини — особливий вид сімейних правових відносин. Вони виникають внаслідок впливу складного юридичного факту: виявлення волі (згоди) чоловіка і жінки на вступ у шлюб і реєстрацію його в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Тільки сукупність обох цих елементів породжує в чоловіка і жінки права і обов'язки подружжя.
Лише шлюб, укладений в належному державному органі, породжує права і обов'язки подружжя. Права і обов'язки виникають з моменту реєстрації шлюбу в державному органі, як правило, вони виникають тільки на майбутній час. Кожен з подружжя користується в сім'ї рівними правами і обов'язками. Рівність подружніх прав і обов'язків є конкретним виявом загально-подружніх прав і обов'язків, є конкретним виявом загального принципу рівноправності жінки і чоловіка в державі, а також принципам, закладеним у міжнародному праві.
Ці принципи закладені в статтях 5, 16 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН, а саме: «змінити соціальні і культурні моделі поведінки чоловіків і жінок для досягнення викорінення забобонів, звичаїв та всієї іншої практики, заснованих на ідеї неповноцінності або зверхності однієї із статей або стереотипності ролі чоловіків і жінок»; «держави-учасниці вживають усіх відповідних заходів для ліквідації дискримінації щодо жінок в усіх питаннях, що стосуються шлюбу і сімейних відносин, і зокрема, забезпечують на основі рівності чоловіків і жінок: однакові права і обов'язки під час шлюбу; рівні особисті права чоловіка і дружини, в тому числі вибору прізвища, професії, заняття; рівні права подружжя щодо володіння, придбання, управління, користування і розпорядження майном як безоплатне, так і за плату».
У СК немає таких правових норм, які 6 збільшували права одного з подружжя за рахунок другого або обмежували б їх права за ознаками статі. Навпаки, закони підкреслюють, що кожен з подружжя користується в сім'ї рівними правами і несе рівні обов'язки.
Не встановлюючи конкретних прав і обов'язків подружжя, стаття 36 СК підкреслює, що шлюб є підставою для виникнення цих прав і обов'язків і він не може бути підставою для надання особі особистих пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України. Це означає, кожний з подружжя, одержавши в результаті реєстрації шлюбу права і обов'язки, при здійсненні цих прав і обов'язків повинен додержуватися принципу рівності подружжя. Цього принципу мають додержувати також державні і громадські організації, які вирішують будь-які питання, що стосуються подружжя.
Права і обов'язки, які виникли у подружжя в результаті зареєстрованого шлюбу, розмежовуються на особисті і майнові.
На засадах рівності закон надає подружжю право спільно вирішувати питання виховання дітей, тобто вибирати засоби впливу на поведінку дітей, встановлювати роль кожного з подружжя у їх вихованні.
Вимоги закону про те, що кожний із подружжя вільний у виборі заняття, професії і місця проживання, в першу чергу направлене на забезпечення свободи волевиявлення подружжя щодо таких важливих питань спільного сімейного життя.
Це означає, що питання вибору подружжя занять професії і місця проживання вирішуються погоджено з урахуванням інтересів сім'ї і неповнолітніх дітей і в той же час одружена особа цілком зберігає свою індивідуальність і свободу розпорядження особистими правами.
Тому кожен з подружжя має право вибирати собі заняття. Це означає, що подружжя кожен окремо визначає рід своєї трудової діяльності, відповідно до його схильності, інтересів, фізичного розвитку тощо.
Вільний вибір подружжям професії означає гарантовану Законом можливість чоловіку (дружині) самостійно вирішувати питання своєї трудової професії, яка відповідає його нахилам, підготовці і освіті, але з урахуванням інтересів сім'ї.
Кожному з подружжя належить право вільного визначення місця проживання. Знаходження в шлюбі само по собі не створює для подружжя обов'язкового спільного проживання в одному помешканні, не суперечить визначенню поняття сім'ї.
Так, в частині другій статті 36 указано, що подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина або чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та інших поважних причин не проживають спільно.
Питання про майнові права подружжя буде розглядатися в іншому розділі.