ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Подружні правовідносини — особливий вид сімейних правових відносин. Вони виникають в результаті впливу складного юридичного факту: виявлення волі (згоди) чоловіка і жінки до вступу в шлюб і реєстрація його в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Тільки сукупність обох цих елементів породжує у чоловіка і жінки права і обов'язки подружжя.
Лише шлюб, зареєстрований в належному державному органі, породжує права і обов'язки подружжя, релігійний обряд шлюбу будь-якого значення не має.
Права і обов'язки подружжя виникають з моменту реєстрації шлюбу в державному органі. Як правило, права і обов'язки подружжя виникають на майбутнє.
Права і обов'язки подружжя, які виникають в результаті зареєстрованого шлюбу, розподіляються на особисті немайнові і майнові.
Особисті немайнові права характеризуються тим, що на відміну від майнових, вони не мають економічного змісту і тісно пов'язані з особистістю їх володаря і невід'ємні від нього.
Особисті немайнові права і обов'язки подружжя визначаються перш за все загальним правовим статусом громадянина відповідно до Конституції України. Цим статусом, зокрема, охоплюється право подружжя на працю, освіту, вибір місця проживання, шлюб, материнство, батьківство, виховання дітей і т. ін. Комплекс цих прав знаходить своє відображення і в сімейному законодавстві.
Кожен із подружжя в здійсненні особистих немайнових прав і обов'язків користується однаковими можливостями.
Принцип повної рівноправності в сім'ї ґрунтується на закріплених в Конституції України рівноправності всіх громадян України, міжнародних конвенціях, угодах, пактах і т. ін.
Так, в статті 51 Конституції України зазначено: «Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою».
У статті 16 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН і ратифікована Верховною Радою України, звертається увага держав-учасниць на таке: «Держави-учасниці вживають усіх відповідних заходів для ліквідації дискримінації щодо жінок в усіх питаннях, що стосуються шлюбу і сімейних відносин, їх, зокрема, забезпечують на основі рівності чоловіків і жінок: ф) однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання; б) однакові права і обов'язки як батьків; в) однакові права вільно вирішувати питання про кількість дітей і проміжки між їх народженням».
Усе це має велике значення для найбільшого повного здійснення подружжю закріплених за ними особистих немайнових прав і вияву дійсної рівноправності їх в подружніх сімейних відносинах.
Цих принципів мають додержуватися державні заклади всіх рівнів, які вирішують будь-які питання, що стосуються подружжя, їх сімейних відносин.
До числа особистих немайнових прав, крім тих, що були названі раніше і регулювалися не тільки КпШС, 1969 р., але й Сімейним кодексом (нині діючим), слід віднН такі, які раніше діючим сімейним законодавством не виділялись окремо і не вивчалися як окремий підрозділ особистих немайнових прав подружжя.
До них слід віднести:
а) право на материнство (стаття 49 СК);
б) право на батьківство (стаття 50 СК);
в) право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності (стаття 51 СК);
г) право дружини та чоловіка на фізичний і духовний розвиток (стаття 52 СК)-
д) право дружини та чоловіка на зміну прізвища (стаття 53 СК);
є) право дружини та чоловіка на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя своєї сім'ї (стаття 54 СК);
з) обов'язок подружжя турбуватися про сім'ю (стаття 55 СК);
й) право дружини та чоловіка на особисту свободу (стаття 56 СК).
Тепер необхідно детальніше зупинитися на кожному із цих прав окремо, щоб дати їм правової характеристики і вказати на методи, якими забезпечується їх виконання подружжям, державою.