1. Право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа е після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.
Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин.
2 Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню повному обсязі, але не більш як за три роки.
3. Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:
1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;
2) платник аліментів неспроможний надати матеріальну допомогу.
4. Право одного з подружжя на утримання припиняється у випадках, передбачених статтями 83, 85, 87 і 89 цього Кодексу.
Комментарий:
Аліментні зобов'язання з матеріального утримання подружжя припиняються у разі, коли відпадають будь-які з умов, необхідних для стягнення аліментів і не передбачені
статтею 75 СК:
а) поновлення працездатності подружжя;
б) реєстрація повторного шлюбу.
Ці підстави розширеному тлумаченню не підлягають.
Підстави для припинення правовідносин щодо утримання одного з подружжя, як вбачається зі статті 82 СК, поділені на дві групи:
а) ті, що підтверджені безспірними відповідними документами, а тому автоматично, без рішення суду, припиняють право на утримання;
б) ті, наявність яких може бути встановлена судом, оскільки вони оспорюванні і підлягають доведенню.
Першою з умов припинення права на утримання є поновлення одного з подружжя, який потребує матеріальної допомоги, в працездатності. Відповідно до статті 75 СК непрацездатними визнавалися інваліди та пенсіонери за віком. Звичайно, пенсіонер за віком працездатність свою не поновить, у зв'язку з цим залишається непрацездатним, який може поновити свою працездатність — це інвалід будь-якої групи.
Підтвердженням того, що один із подружжя поновив свою працездатність, є висновок ЛТЕК, яка після огляду комісії видає висновок громадянину, а потім і довідку про поновлення в працездатності. Останній, одержавши на руки таку довідку, повинен як добропорядний громадянин, повідомити державну виконавчу службу про поновлення працездатності та надати їм висновок або довідку ЛТЕК.
Державний виконавець відповідно до статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повинен закрити провадження за виконанням рішення про стягнення аліментів, про що довести до відома іншої сторони.
Другою умовою є укладення тим з подружжя, який є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, нового шлюбу. Права і обов'язки подружжя, в тому числі і щодо взаємного утримання, виникають у зв'язку з укладенням шлюбу, у зв'язку з чим це подружжя може вимагати такого утримання від нового подружжя.
Таким чином, і в цьому випадку подружжя, з яким укладено шлюб, повинен (повинна) також довести до відома державного виконавця про реєстрацію шлюбу та
надати копію свідоцтва про шлюб. Останній повинен закрити провадження у справі, як і в першому випадку.
Питання про закриття провадження щодо припинення права одного з подружжя на утримання вирішує, як вказувалося вище, державний виконавець за заявою платника або одержувача аліментів.
Зазначені вище підстави (висновок або довідка ЛТЕК, копія свідоцтва про шлюб) для припинення стягнення аліментів є обов'язковими для державного виконавця і перевірка їх не вимагається.
Після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження і затвердження її начальником відділу виконавчої служби державний виконавець повинен негайно відкликати виконавчі листи з організацій і від осіб, які проводили стягнення аліментів.
Незважаючи на те що припинення стягнення аліментів за вищеназваними підставами проходить автоматично із дня настання цих подій, без втручання державного виконавця у виконавче провадження щодо припинення стягнення аліментів неможливо — організації і окремі особи будуть продовжувати стягувати аліменти.
У частині другій статті 82 СК передбачена відповідальність стягувача аліментів за принципом безпідставно набутого, збереженого майна без достатньої правової підстави (стаття 1212 ЦК).
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
При цьому положення глави 83 ЦК України застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого чи інших осіб чи наслідком події.
Аліменти як безпідставно набуте майно не в усіх випадках можуть бути повернуті потерпілому. Вони відповідно до статті 1215 ЦК можуть бути повернуті платнику лише у тому випадку, якщо суд встановить недобросовісність з боку набувача (своєчасно не повідомив державного виконавця про зміну умов для стягнення аліментів, передбачених статтею 75 СК, а також статтею 29 Закону України «Про виконавче провадження», що «особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані Сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій»).
Чи буде вважатися набувач добросовісним, якщо він своєчасно повідомив виконавчу службу про зміну умов стягнення аліментів, а ті допустили тяганину при закритті провадження відклику виконавчого листа?
Думаю, що буде, оскільки він завідомо знає, що одержує те, що йому не призначено. Навіть якщо він не знав, що треба повідомляти виконавчу службу про зміну умов стягнення аліментів, це його не звільняє від обов'язків повернути безпідставно набуті гроші, що передбачено частиною другою статті 1212 ЦК.
Якщо набувач у добровільнім порядку не поверне потерпілому безпідставно одержані аліменти, суд за заявою потерпілого в безспірному порядку стягне їх своїм рішенням.
Друга група підстав припинення права на аліменти передбачена частиною другою статті 82 СК, які дають підстави потерплому звернутися до суду про припинення сплати аліментів, є:
а) зникнення потреби у набувача в матеріальній допомозі (наприклад, у зв'язку з одержанням державної допомоги, пенсії, одержання великого спадку, а також засобів існування з інших джерел: відкриття своєї фірми, набуття статусу підприємця,
6) погіршення матеріального і сімейного стану платника аліментів, що позбавляє його можливості надавати утримання (сам став непрацездатним, перейшов на пенсію, потерпів від стихійного лиха, хворіє на тяжку недугу, яка потребує великих витрат на придбання ліків тощо). При зверненні до суду позивача про припинення надання матеріальної допомоги одного з подружжя, що розлучено, він відповідно до статті 60 ЦПК повинен надати суду докази такого положення, яке 6 дало суду підстави для задоволення позову. Відповідачу також надані такі права при поданні заперечень на позов.
Стягнення аліментів за рішенням суду припиняється після набрання чинності рішенням суду про їх припинення.