ГЛАВА 11 ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ
ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ (СТАТТЯ 104 СК)
1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його
померлим.
2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
3. Якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.
4. Якщо у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.
Комментарий:
Шлюб відповідно до сімейного законодавства є вільним, добровільним і довічним союзом чоловіка і жінки, направлений на виникнення сім'ї, народження і виховання дітей. Вказуючи на довічний характер шлюбу, класики марксизму обумовлювали його вільністю союзу, рівноправністю подружжя, усуненням економічних міркувань і взаємної прихильності жінки і чоловіка.
Піклуванням про стабільність, тривалість, про довічне продовження шлюбного життя проникнуте і сімейне законодавство України. Держава зацікавлена в стійкій сім'ї, в зв'язку з чим вона прагне створити максимум гарантій для того, щоб за життя подружжя шлюб без необхідності не розривався.
На припинення шлюбу як об'єктивного фактору вказує закон і конкретно перераховує випадки припинення шлюбу (стаття 104 СК). Шлюб припиняється внаслідок смерті або оголошення померлим одного з подружжя в судовому порядку.
У першому випадку — це природний кінець шлюбу, виняток з принципу довічності шлюбу. В іншому випадку припускається смерть одного з подружжя від конкретних випадків або у зв'язку з тривалістю його безвісної відсутності.
За життя подружжя шлюб може бути розірваний шляхом розлучення за заявою подружжя або одного з них в судовому порядку, а в деяких випадках — органами реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).
Припинення шлюбу шляхом його розірвання являється винятком із загального правила довічності шлюбу.
Безперечно, людина зацікавлена у створенні хорошої міцної сім'ї, яка заснована на почуттях любові, взаємності і поваги, але якщо подальше сумісне життя, збереження сім'ї стали неможливими, розірвання шлюбу також є благом для подружжя.
Право на розірвання шлюбу — це один із суб'єктивних особистих прав громадянина.
Питання про те, в якому порядку повинно здійснюватися розлучення, на різних етапах розвитку державності сімейного законодавства вирішувалося по-різному. Так:
а) з грудня 1917 року по 1926 рік була встановлена безспірна форма розлучення в судовому і адміністративному порядку (РАЦС) відповідно до Декрету «Про розлучення»;
б) з 1927 року по 8 липня 1944 року розлучення оформлялося тільки в адміністративному порядку органами РАГС;
в) з 8 липня 1944 року по 1969 рік шлюб розривався в судовому порядку шляхом подання позовної заяви (див. Указ ПВР СРСР від 08.07.44 р.);
г) з 1969 р. по 2004 р. розлучення проводиться в судовому і адміністративному порядку (РАЦС).
За чинним Сімейним кодексом України шлюб припиняється у разі:
а) смерті одного з подружжя;
б) визнання одного з подружжя померлим;
в) унаслідок його розірвання (в судовому порядку, в органах РАЦС).
Доказом того, що один з подружжя є померлим, є свідоцтво про смерть, яке видається РАЦС, і його достатньо також для підтвердження того, що шлюб припинився.
Днем припинення шлюбу є день смерті одного з подружжя, а не день одержання свідоцтва про смерть.
Відповідно до статті 46 ЦК України один з подружжя може бути огошеним в судовому порядку померлим у тому разі, коли в місці його постійного проживання немає відомостей про місце перебування протягом трьох років, а якщо він пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку — протягом шести місяців. Військовослужбовець або інший громадянин, який пропав без вісті у зв'язку з воєнними діями, може бути в судовому порядку оголошений померлим не раніше, ніж після двох років з дня закінчення воєнних дій.
Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.
У разі оголошення померлим громадянина, який пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті цього громадянина день його гаданої загибелі.
На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи РАЦС реєструють його смерть.
Одержане при цьому свідоцтво про смерть підтверджує факт припинення шлюбу.
Отже, днем припинення шлюбу в цьому випадку буде:
а) день набрання рішенням про оголошення громадянина померлим чинності;
б) день, який буде названий рішенням суду про оголошення громадянина померлим.
Шлюб припиняється у разі його розірвання:
а) в судовому порядку;
б) в органах РАЦС.
Частини третя і четверта статті 104 СК вирішили проблему, коли і в яких випадках можна вважати шлюб припиненим, а в яких — розірваним.
Наприклад, 12 серпня шлюб за рішенням суду був розірваний, рішення суду відповідно до статей 292, 294 ЦПК України може бути оскаржене до апеляційного суду і навіть до касаційного суду, тобто поки воно не буде перевірено вищими судами за скаргою, це рішення не набирає чинності. Шлюб вважається розірваним з дня набрання рішенням про розлучення чинності. Отже, якщо один з подружжя помре 10 вересня до набрання рішенням про розлучення чинності, то шлюб буде вважатися припиненим у зв'язку зі смертю одного з подружжя.
Дуже часто подружжя після розірвання шлюбу в судовому порядку після набрання рішенням чинності не одержують свідоцтво про розірвання шлюбу в органах РАЦС, іноді проходять роки. Згідно з раніше чинним КпШС України (стаття 44) часом припинення шлюбу вважалася реєстрація розлучення за рішенням суду в органах РАЦС.
За нині чинним Сімейним кодексом (стаття 114 СК) моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішенням суду про розлучення. Отже, якщо один з подружжя помре після набрання рішенням суду чинності, шлюб буде вважатися розірваним за рішенням суду, хоча цим же Кодексом також передбачено одержання в РАЦС свідоцтва про розлучення з дня набрання чинності рішенням суду.
Шлюб також може вважатися розірваним за рішенням суду, якщо в один день з набранням чинності рішенням про розірвання шлюбу помре один з подружжя (звичайно д0 24 години). Наприклад, 12.05.2010 р. рішення про розлучення набрало чинності і в цей же день о 23.50 помер один з подружжя.
Значення цих випадків дуже важливі для подружжя, їх дітей, третіх осіб, якщо виникне спір про майно, про спадкування та за іншими правовідносинами, які виникнуть у зв'язку зі смертю одного подружжя під час шлюборозлучного процесу.