(СТАТТЯ 106 СК)
1. Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
3. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Законодавство про розірвання шлюбу весь час удосконалюється, але в значній мірі більшість правил запозичене у раніше чинних законів.
Комментарий:
Так, за змістом Декрету «Про розірвання шлюбу» (грудень 1917 р.) розлучення тоді при всіх випадках вважалося безспірним провадженням в судах. Орган РАЦС розірвання шлюбу оформляв при подачі спільних заяв подружжя. При бажанні вони могли із заявами про розлучення звернутися до суду. Але заява одного з подружжя про розірвання шлюбу розглядалась тільки судом. Шлюборозлучні справи розглядалися суддею одноособово. Уже сам факт звернення зацікавленого подружжя в суд або РАЦС слугував підставою для розірвання шлюбу. Обґрунтованість заяви і підстави до розлучення не з'ясовувалися.
Порівнюємо чинне сімейне законодавство і, зокрема, зміст статті 106 СК, відповідно до якої подружжя може подати спільну заяву до органу РАЦС про розірвання шлюбу, якщо у них відсутні неповнолітні діти, незалежно від наявності інших майнових і аліментних суперечок.
При цьому маються на увазі спільні діти подружжя. Якщо є діти від інших шлюбів, це правового значення не має.
Службова особа, яка приймає заяви про розлучення від обох подружжя (немає значення, подають вони їх одночасно або роздільно), перевіряє дійсність підпису на заяві.
Вона не має права з'ясовувати причини розлучення, вимагати вказати їх у заяві, розлучення в органах РАЦС — це право подружжя, і службова особа не має права відмовити в розлученні.
Як бачимо, різниця між Декретом і статтею 106 СК відсутня.
Орган РАЦС може розлучити подружжя тільки за наявності бажання на припинення шлюбу обох з подружжя. Якщо надійшла тільки одна заява про розірвання шлюбу, службова особа РАЦС не має права викликати другого з подружжя і вияснити причину, чому він (вона) не подає заяву, або запропонувати подати її. У цьому разі має місце грубий службовий проступок працівника РАЦС.
Оформлення припинення шлюбу здійснюється через місяць після подання заяви, про що працівник РАЦС повинен попередити подружжя. За цей період вони можуть відкликати заяви — один із них або обидва. Якщо один із них відізве заяву, розлучення не відбудеться. У тому випадку, якщо через місяць сторони не з'являться за свідоцтвом про розлучення, службова особа все одно шлюб розриває.
Новиною є те, що тепер службова особа повинна скласти актовий запис про розлучення і на підставі цього актового запису видати свідоцтво про розлучення.
Виникає практичне запитання з цього приводу. Може чи ні подружжя (один з них) оскаржити цей актовий запис у суді?
На мій погляд і відповідно до вимог закону, може. Наприклад, один з подружжя телеграмою до спливу місячного строку сповістив орган РАЦС, що він відкликає заяву про розлучення. Незважаючи на це, шлюб було розірвано; службова особа РАЦС при прийнятті заяви про розлучення окремо від кожного з подружжя не переконалася в особі, яка подала заяву, і шлюб був розірваний за заявою підставної особи тощо. Повернути сторони в первісний стан можливо тільки шляхом оскарження актового запису. Скарга повинна розглядатися в адміністративному суді.
Хоча обов'язок з примирення подружжя в органу РАЦС відсутній, але законодавство не містить і заборони на вияснення, чи не бажають вони помиритися, як це передбачено для суду. Чим же тоді пояснити те, що подружжю надається місячний строк як не для примирення після подання заяви? За цей час подружжя може обміркувати свої дії, чи не були вони передчасні, викликані образою тощо, а працівник РАЦС може роз'яснити їм, що за цей час вони можуть обміркувати свої дії і забрати заяви.
Правила розірвання шлюбу за заявою сторін чітко виписані у Правилах реєстрації актів громадського стану в Україні від 18.10.2000 р. № 52/5, із змінами і доповненнями. Розділ 4 «Реєстрація розірвання шлюбу» (пункти 12 — 16):
<12. Реєстрація розірвання шлюбу у випадку, передбаченому статтею 106 СК України, провадиться на підставі письмової заяви подружжя про розірвання шлюбу, у якій повинно бути зазначено про відсутність у них спільних дітей. Після спливу одного місяця з дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана, у присутності хоча ^одного з подружжя (додаток 17).
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору та припиняється у день реєстрації державним відділом реєстрації актів цивільного стану Розірвання шлюбу.
У Цих випадках державним відділом реєстрації актів цивільного стану складається актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання
подружжям заяви про розірвання шлюбу в графі 9 «Підстава реєстрації розірвання шлюбу» зазначається заява подружжя та дата її подачі, в графі 14 «Для відміток» — дата та номер актового запису.
Якщо один з подружжя через поважну причину (у зв'язку з тяжкою хворо-бою, тривалим відрядженням, проживанням у віддаленій місцевості) не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного відділу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя, про що робиться відмітка в журналі обліку заяв про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та заяв відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України, а також в актовому записі про розірвання шлюбу;
13. При прийнятті заяви про розірвання шлюбу особам, які подають заяву про розірвання шлюбу, роз'яснюється порядок і умови реєстрації розірвання шлюбу, а також момент його припинення;
14. Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися до державного відділу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації розірвання шлюбу в установлений для них день, то строк реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. Про це робиться відмітка на заяві та в журналі обліку заяв про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та заяв відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України.
У цих випадках строк перенесення реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання заяви.
Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитись на реєстрацію розірвання шлюбу, то він може при подачі заяви або впродовж місяця письмово повідомити орган реєстрації актів цивільного стану про свою згоду розірвати шлюб за його відсутності, а також вказати місцезнаходження органу реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу після реєстрації розірвання шлюбу. У разі направлення письмової заяви підпис відсутнього з подружжя повинен бути нотаріально засвідчений. Про що робиться відмітка в актовому записі про розірвання шлюбу в графі «Для відміток»;
15. Той з подружжя, який змінив своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу і буде відсутній при реєстрації розірвання шлюбу повинен зазначити в заяві про розірвання шлюбу про бажання надалі іменуватись цим прізвищем або відновити свої дошлюбне прізвище;
16. До заяви про розірвання шлюбу має бути додане свідоцтво про шлюб. Якщо в подружжя такого свідоцтва немає, а актовий запис про шлюб в органі реєстрації актів цивільного стану не зберігся, то за наявності в паспортах або паспортних документах заявника відмітки (штампа) про шлюб вимагати понов-лення актового запису не потрібно. Про відсутність свідоцтва робиться відмітка на заяві про реєстрацію розірвання шлюбу, воно повертається заявникам з від-міткою про реєстрацію розірвання шлюбу. Якщо актовий запис про шлюб був складений в органах реєстрації актів цивільного стану України, але не зберігся, і в подружжя немає свідоцтва про шлюб, а також відсутні штампи (відмітки) про шлюб в паспортах, паспортних документах, то реєстрація розірвання шлюбу може бути проведена тільки після поновлення актового запису про шлюб у вста-новленому законодавством порядку».
Безперечно, що порядок розірвання шлюбу у РАЦС порівняно з судовим процесом, є набагато спрощеним, оскільки адміністративна процедура, як видно з цих Правил, завжди більш спрощена ніж судова.