1. Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Комментарий:
Спільна сумісна власність батьків і дітей виникає з тих самих підстав, які існують у відносинах між особами, не пов'язаними спорідненістю.
Частиною четвертою статті 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором, укладеним у письмовій формі.
Це один зі способів набуття спільної сумісної власності батьків і дітей. Звичайно, за рахунок праці малолітньої дитини, якій не дозволено працювати до чотирнадцяти років, навряд чи набудеш дорогоцінне майно (будинок, квартиру, автомобіль), але побутові речі можливо придбати. Наприклад, дитина пасла тварин за наймом (вівчар, чередник), нелегально мила автомобілі і за цю працю одержувала плату та разом з батьковими грошима придбали телевізор, комп'ютер, коня, трактор.
Другий спосіб набуття спільної сумісної власності — це договір купівлі-продажу, наприклад, батько при купівлі квартири, будинку від свого імені і від імені неповнолітньої дитини уклав договір.
Спільна сумісна власність може виникнути при одержанні спадщини, приватизації житлової площі, при договорі дарування тощо.
Спільна власність батьків і дітей е частковою власністю, тому з моменту її виникнення відомо про розмір часток, належних кожному співвласнику.
На випадок, якщо дитина судитиметься з батьками з приводу поділу майна, суд повинен застосовувати правила Цивільного кодексу України, що регулюють відносини щодо спільної сумісної власності (статті 368, 370, 372).