1. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
2. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.
3. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.
4. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору — судом.
Комментарий:
Статтею 195 СК установлюється строк, за який може бути стягнута заборгованість за аліментами, розмір і порядок її визначення. У тому разі, коли аліменти сплачуються за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, заборгованість за минулий час може бути стягнута не більше як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа, виконавчого напису нотаріуса до стягнення. Однак мають місце випадки, коли аліменти не стягуються через те, що невідоме місце проживання платника аліментів і органи міліції проводять його розшук. У такому разі закон передбачає, що аліменти повинні стягуватися за весь минулий час, незалежно від строку, протягом якого розшукувався платник.
Ця стаття передбачає загальний порядок визначення заборгованості за аліментами, які було визначено у частці від заробітку (доходу), і передбачає три можливі варіанти.
Частина перша статті 195 СК установлює порядок визначення заборгованості, якщо платник аліментів працював на час її виникнення. У цій ситуації розмір заборгованості визначається відповідно до розміру фактичного його заробітку (доходу).
Приклад. Платник аліментів працював до 2009 року і мав фактичний заробіток 2500 грн. Відповідно до рішення суду про стягнення аліментів платник аліментів повинен платити щомісяця 1/4 частину від заробітку (доходу), що складає 625 грн. (2500 х 1/4) щомісяця. Заборгованість утворилася за 1 рік і 6 місяців або 18 місяців. Загальна сума заборгованості складає 11250 грн. (625 грн. х 18 міс).
Частина друга статті 195 СК стосується випадків, коли платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працював у момент виникнення заборгованості. У цьому випадку заборгованість визначається відповідно до його сьогоднішнього заробітку.
Приклад. Платник аліментів на час заборгованості (січень 2008 р.) не працював і дише в лютому 2010 року розпочав працювати і на час заборгованості мав фактичний заробіток 2000 грн. За рішенням суду з платника аліментів на утримання дитини було стягнуто 1/2 частину від заробітку (доходу), що складає щомісяця 400 грн. (2000 грн. х 1/2). Заборгованість утворилася за два роки і один місяць або за 25
місяців і складає 10 000 грн. (400 грн. х 25).
Частина третя статті 195 СК передбачає два випадки визначення заборгованості: а) коли платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється, виходячи із середньої заробітної
плати працівника відповідної кваліфікації для даної місцевості.
Приклад А. Платник аліментів не працював і не працює на час виникнення забор-гованості, його професія — слюсар 4-го розряду. З одержаної довідки з районного відділу статистики середня заробітна плата слюсаря 4-го розряду по району складає 3100 грн. щомісяця. Рішенням суду з платника аліментів були стягнуті аліменти в розмірі 1/6 частини від заробітку. Заборгованість утворилася за 2 роки 3 місяця 20 днів. Щомісячно платник аліментів повинен був сплачувати на утримання дитини 516 грн. (3100 х 1/6). Заборгованість складає 27 місяців 20 днів. Необхідно визначити окремо заборгованість за один день. Середня кількість днів у місяці — ЗО, отже, щоденна заборгованість складає 17 грн. (516 грн. : ЗО), а за 20 днів — 340 грн. (17 грн. х 20), а всього заборгованість складає 15 820 грн. (516 грн. х ЗО + 340 грн.).
Приклад Б. Платник аліментів не працював, не працює і не має кваліфікації на час визначення заборгованості. Із одержаної довідки з районного відділу статистики середня заробітна плата некваліфікованого працівника по N району складає 850 грн. Рішенням суду з платника аліментів було стягнуто 1/3 частину від заробітку на двох дітей. Заборгованість утворилася за 5 років. Щомісяця платник аліментів повинен був би відраховувати аліменти на дітей 250 грн. (850 х 1/3). Заборгованість утворилася за 5 років, але суду були надані докази, що стягувач пред'явила виконавчий лист на виконання через 5 років після його одержання. У зв'язку з чим заборгованість слід визначати за 3 роки або 36 місяців і вона буде складати 9000 грн. (250 х 36).
Можливий ще один варіант визначення заборгованості за аліменти, який законом не передбачений. Платник аліментів протягом 3 років не доплачував аліменти щомісячно в розмірі 70 грн. У цьому випадку суд підраховує всю суму, яку повинен добровільно відраховувати платник аліментів за 3 роки, усю с*уму, яку він недоплачував, віднімає її від загальної величини і одержує ту суму, яка повинна бути стягнута. Якщо ж він надасть суду докази, що ці гроші він переказував окремо через відділення зв'язку, то в позові стягувачеві слід відмовити у стягненні заборгованості.
Визначення заборгованості за аліментами, які стягуються у твердій грошовій сумі, труднощів не викликає, а тому Сімейний кодекс не містить щодо цього спеціальної норми.
Наприклад, якщо платник повинен платити щомісяця аліменти 100 грн., то не має значення, працює він чи ні, має заробіток (дохід) чи ні. Це стала величина. Заборгованість за рік (12 місяців) буде складати 1200 грн. (12 х 100 грн.).
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (60ВДІЗД від 21.04.99 р. розмір заборгованості за аліментами визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, згідно з правилами статті 195 СК.
За наявності спор про розмір заборгованості за аліментами вирішується за заявою зацікавленої особи судом.
Примітка. Розрахунки заборгованості зроблені без урахування індексу інфляції, штрафних санкцій, податків та інших відрахувань із заробітної плати.