ГЛАВА 19
ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ НАД ДІТЬМИ
ДІТИ, НАД ЯКИМИ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ОПІКА, ПІКЛУВАННЯ
(СТАТТЯ 243 СК)
1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.
2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
3. Опіка, піклування над дитиною встановлюються органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Комментарий:
Сімейний кодекс України закріпив положення, які містяться в принципі 2 Декларації прав дитини, прийнятої 20.11.1959 р., щодо охорони прав дитини, де записано: «Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений соціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволяли б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення дитини».
Національним законодавством, зокрема ст. 10 Закону України «Про охорону дитин-ства» від 26.04.2001 р. № 2402-ПІ передбачено порядок захисту прав дитини, орган, який зобов'язаний здійснювати контроль і охорону прав дитини, а саме: «Держава через органи опіки та піклування у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки тощо.
Дитина в праві особисто звернутися до органу опіку та піклування за захистом своїх прав».
Права та обов'язки органів опіки та піклування на теренах сімейного права передбачені ст. 19 Сімейного кодексу України та іншими статтями.
Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування. Опіка встановлюється для забезпечення виховання дітей, які в результаті смерті батьків, невиліковної хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів.
Відповідно до ст. 243 СК опіка призначається над дітьми, які не досягли 14 років, а піклування — над дітьми у віці від 14 до 18 років.
Відповідно до ч. З ст. 60 ЦК України суд установлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо буде при розгляді справи встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування.
Опіку (піклування) може бути встановлено і при житті батьків неповнолітніх дітей у випадках коли батьки;
а) судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
б) визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні
чи на державному утриманні в будинках-інтернатах);
в) понад 6 місяців не можуть займатися вихованням дітей (засуджені до позбавлення
волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я тощо);
г) понад 6 місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі у її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги
та турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами,
складеними органами внутрішніх справ;
д) відмовилися від дітей в установленому законом порядку;
е) виїхали на постійне місце проживання за кордон;
ж) перебувають під слідством.
Опіка, піклування встановлюються за місцем проживання особи, яка підлягає опі-куванню, піклуванню або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Рішення про встановлення опіки, піклування повинно бути прийняте не пізніше як у 4-місячний термін з моменту, коли відповідному органу опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування.